Infagro Media - Внесок користувача [uk]

Інфагро

2026-01-15T15:15:37Z

Infagro:

[[Image:Infagro logo.png|link=|right|200px]]'''Аналітичне агентство [https://infagro.com.ua/ua/ Інфагро]''' досліджує молочний ринок України вже 20 років.

Постійний моніторинг стану молочної галузі, економіки виробництва молока та молочної продукції, аналіз статистичних даних, заглиблення в проблеми операторів ринку та постійне спілкування з практиками молочного бізнесу дають аналітикам агентства неоціненний досвід.

Цей досвід допомагає добре розуміти процеси, що відбуваються в молочній галузі України та на світовому молочному ринку і робити обґрунтовані прогнози розвитку галузі. Аналітичні матеріали Інфагро допомагають менеджменту молочних компаній, що працюють в Україні, будувати свої виробничі плани та бачити перспективу.

Агентство є співорганізатором щорічної [https://dairy-business.infagro.com.ua/ Всеукраїнської конференції з міжнародною участю МОЛОЧНИЙ БІЗНЕС], двічі на місяць випускає бюлетень [https://infagro.com.ua/ua/dairy-market-bulletin/ "Ринок молока"], консультує компанії в питаннях, що допомагають приймати рішення стосовно розширення асортименту, внутрішньої та міжнародної торгівлі молочною продукцією, а також цінової політики.

'''Офіційний сайт:''' https://infagro.com.ua/ua/

Інфагро

2026-01-15T15:15:06Z

Infagro:

[[Image:Infagro logo.png|link=|right|200px]]'''Аналітичне агентство [https://infagro.com.ua/ua/ Інфагро]''' досліджує молочний ринок України вже 20 років.

Постійний моніторинг стану молочної галузі, економіки виробництва молока та молочної продукції, аналіз статистичних даних, заглиблення в проблеми операторів ринку та постійне спілкування з практиками молочного бізнесу дають аналітикам агентства неоціненний досвід.

Цей досвід допомагає добре розуміти процеси, що відбуваються в молочній галузі України та на світовому молочному ринку і робити обґрунтовані прогнози розвитку галузі. Аналітичні матеріали Інфагро допомагають менеджменту молочних компаній, що працюють в Україні, будувати свої виробничі плани та бачити перспективу.

Агентство є співорганізатором щорічної [https://dairy-business.infagro.com.ua/ Всеукраїнської конференції з міжнародною участю МОЛОЧНИЙ БІЗНЕС], двічі на місяць випускає бюлетень [http://infagro.com.ua/ua/2016/04/20/bulletin-rynok-moloka/ "Ринок молока"], консультує компанії в питаннях, що допомагають приймати рішення стосовно розширення асортименту, внутрішньої та міжнародної торгівлі молочною продукцією, а також цінової політики.

'''Офіційний сайт:''' https://infagro.com.ua/ua/

Галузеві заходи

2026-01-15T15:14:28Z

Infagro:

==Всеукраїнська конференція з міжнародною участю МОЛОЧНИЙ БІЗНЕС==
Конференція орієнтована на переробників молока, але виробники молока та компанії, що є постачальниками технологій для молочної переробки, також беруть участь. Кожного року в заході беруть участь зарубіжні колеги. Основні теми - молочна економіка України та світу, експорт та імпорт молочної продукції, споживацькі настрої, забезпеченість сировиною, презентація сучасних галузевих технологій.

Це унікальний захід, де журналісти можуть поспілкуватися з ключовими особами галузі - представниками галузевих асоціацій, топ менеджментом та власниками молокопереробних підприємств.

'''Організатори:''' [[Інфагро]], [[Галузеві_об'єднання,_асоціації,_проекти#Об'єднання_«Спілка_молочних_підприємств_України»|Спілка молочних підприємств України]]

'''Періодичність:''' Щорічно (листопад)

'''Офіційний сайт:''' https://dairy-business.infagro.com.ua/

==Міжнародний молочний конгрес==
Щороку навесні Асоціація виробників молока України проводить представницький захід, що збирає виробників молока та компанії, які забезпечують молочні господарства ветеринарними препаратами, обладнанням для доїння та догляду за тваринами, кормами. Сесії присвячені загальному стану виробництва молока в країні, а також питанням суто виробничого характеру: технологіям утримання тварин, догляду за ними, ветеринарному забезпеченню, забезпеченню кормами тощо.

'''Організатори:''' [[Галузеві_об'єднання,_асоціації,_проекти#Асоціація_виробників_молока|Асоціація виробників молока]], [https://uacouncil.org/uk Всеукраїнська аграрна рада], [http://dykun.ua/ DYKUN]

'''Періодичність:''' Щорічно (березень)

'''Офіційний сайт:''' [https://uacouncil.org/uk https://avm-ua.org/uk/post/15-ij-miznarodnij-molocnij-kongres-1-2-berezna-2022-r]
==Національний День ферми==

Національний День ферми проводиться кілька разів на рік. Локації кожного разу різні - сільськогосподарські підприємства різних областей України. У 2021 році захід відбувався в господарствах Полтавської, Чернігівської, Черкаської та Тернопільської областей. Учасники заходів власники та керівники вітчизняних сільськогосподарських підприємств, ветеринари та агрономи, експерти та консультанти, представники громадських об’єднань і комерційних компаній, представники органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.

'''Організатори:''' [https://avm-ua.org/uk Асоціація виробників молока], [http://dykun.ua/ DYKUN]

'''Періодичність:''' кілька разів на рік

'''Офіційний сайт:''' http://farmday.com.ua/2021/sep/15/ukr

==Milky Forum==

Захід про маркетинг та збут молочних продуктів

'''Організатор:''' [https://milky.fprconf.com/ FPR-Events]

'''Періодичність:''' щорічно

'''Офіційний сайт:''' https://milky.fprconf.com

Молочний експорт: виклики глобалізації та можливості лібералізації торгівлі між Україною та ЄС

2024-05-27T12:15:11Z

Infagro: Створена сторінка: Молочна галузь України вже багато років перебуває у кризі, головною ознакою якої є скорочення поголівʼя корів. У далекі 90-ті корова для населення була засобом виживання, а «розколгосплені» господарства вирішували – залишити стадо чи позбавитися цьо...

Молочна галузь України вже багато років перебуває у кризі, головною ознакою якої є скорочення поголівʼя корів. У далекі 90-ті корова для населення була засобом виживання, а «розколгосплені» господарства вирішували – залишити стадо чи позбавитися цього клопоту і зосередитися винятково на рослинництві. Останніми роками спостерігаються дві очевидні тенденції:
* невпинне зменшення кількості корів у господарствах населення (Рис. 1).
* зростання продуктивності корів, у першу чергу у сільськогосподарських підприємствах, які займаються промисловим виробництвом молока і є зараз основними (80%) постачальниками сировини для переробних підприємств. За даними Мінагрополітики України, у 2014 році у сільськогосподарських підприємствах середня продуктивність корів складала трохи більше 5000 кг молока. У 2017 році цей показник склав 6000 кг молока, а у 2021 році надоєно понад 6500 кг на корову.

<center>[[Image:Динаміка_зміни_кількості_корів,_1990-2023.jpg|center|link=|class=fullwidth]]
Рис. 1. Динаміка зміни кількості корів, 1990-2023</center>

Зауважимо, що згаданого зростання продуктивності у підприємствах недостатньо для компенсації тих втрат в обсягах виробництва, які відбуваються через скорочення поголівʼя в господарствах населення. Тобто загальний обсяг молока, що виробляється в країні, стабільно скорочується.

У 2022 році, через повномасштабне вторгнення росії, відбулося різке скорочення виробництва молока (7%), після чого темпи скорочення повернулися до попереднього рівня і зменшення виробництва молока продовжилося приблизно таким же темпом, як і до вторгнення (Рис. 2). І хоча багато хто з експертів відзначає зростання інтересу аграріїв до молочного тваринництва, про що свідчить стабілізація і подекуди навіть зростання поголівʼя в сільськогосподарських підприємствах, ніхто не прогнозує зміни тренду загального виробництва молока на позитивний найближчими роками.

<center>[[Image:Динаміка_виробництва_молока,_2019-2023.png|center|link=|class=halfwidth]]
Рис. 2. Динаміка виробництва молока, 2019-2023</center>

Тобто молока в країні стало вироблятися менше. Але і населення України суттєво зменшилося через вимушену міграцію та окупацію частини територій. Тому внутрішній ринок, по-перше, потребує менше молочної продукції, ніж до війни, по-друге, платоспроможність українців зараз знаходиться на дуже скромному рівні. Через це навіть того обсягу молока, що зараз виробляється, досить, щоб задовольнити потреби внутрішнього ринку. Є і «надлишок», який можна використати, експортуючи молочну продукцію на зарубіжні ринки. Це означає збереження молочного тваринництва. Адже це, перш за все, підтримання попиту на сире молоко для переробки. Крім того, це можливість утримати на плаву економіку переробних підприємств, зберегти напрацьовані ринки збуту за кордоном та заробити валюту для країни.

У 2022 році в Україні було вироблено 7,7 млн т молока, вивезено молочної продукції в еквіваленті сирого молока 0,7 млн т, у 2023 році, відповідно, 7,4 млн т вироблено і 0,6 млн т відправлено на експорт. Зміни балансу промислового використання молока довоєнного 2021 року та прогнози поточного 2024 можна бачити на Рис. 3. Очевидні зміни: скорочення надходження молока на переробку, зменшення внутрішнього споживання, імпорту та експорту молочних продуктів.

<center>[[Image:Баланс_промислового_використання_молока,_2021_і_2024.jpg|center|link=|class=fullwidth]]
Рис. 3. Баланс промислового використання молока, 2021 і 2024</center>

Українські експортери з початком повномасштабного вторгнення опинилися у дуже складній ситуації: у багатьох переробних підприємств змінився склад постачальників, було порушено звичні логістичні маршрути, виникли складнощі у відносинах з контрагентами, які уникали високих ризиків, відмовляючись укладати договори з постачальниками з країни, що воює. Доводилося також розробляти нові маршрути. Другий рік війни приніс нові проблеми – фермерські протести в ЄС, блокаду українсько-польського кордону, а також невизначеність перспективи «митного безвізу». Про все це говорили учасники експертних дискусій, які вже третій рік поспіль відбуваються в Україні за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми “Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України”.

Під час дискусій йшлося і про посилення державної підтримки молочного скотарства для забезпечення нарощування виробництва молока – умови, необхідної для успішного молочного експорту, і про підтримку безпосередньо експортної діяльності українських компаній. Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України, який брав участь в експертній дискусії, назвав основні заходи, що їх вживає держава для підтримки молочної галузі: відновлення програми, що передбачає виплату до 8 тисяч гривень на одну голову для господарств, які утримують до 100 корів, можливість отримання страхування військових ризиків від Експортно-кредитного агентства та наполегливу й успішну роботу уряду щодо продовження режиму автономних торговельних заходів – продовження ще на рік режиму вільної торгівлі з ЄС.

Війна з російським агресором триває. Налагодивши постачання молока-сировини навіть в умовах постійних обстрілів та втрат, виробивши продукцію, експортери мають протистояти ще й додатковому тиску. Зараз їх експортний бізнес залежить не тільки від економіки виробництва та конʼюнктури світового молочного ринку, але й від постійних змін у логістиці, а останнім часом – від політичної турбулентності в багатьох країнах, яка в результаті виливається у багатоденні простої фур з експортною продукцією, у відповідні штрафи, погіршення відносин з контрагентами та втрати.

І все це відбувається на фоні глобальних змін, які бурхливо розгорнулися у світовій торгівлі з початком війни в Україні. Буквально протягом перших тижнів після вторгнення відбулося шалене зростання заборон на експорт у країнах, залежних від імпорту харчових продуктів та сплеск протекціоністських заходів, яких масово почали вживати уряди країн для створення кращих умов своїм вітчизняним виробникам та убезпечення їх від конкуренції. Все більше країн почали вибирати стратегію пріоритету своїх внутрішніх потреб шляхом обмеження експорту. І така зміна торговельної політики має значні наслідки для міжнародної торгівлі та глобальних ланцюгів поставок.

Після вторгнення росії в Україну [https://www.ifpri.org/publication/food-export-restrictions-have-eased-russia-ukraine-war-continues-concerns-remain-key 23 країни запровадили жорсткі обмеження на експорт] основних продуктів харчування. Це відразу ж порушило торгові потоки та ізолювало основних постачальників від глобальних ланцюгів поставок. Цей збій, спровокований початком війни в Україні, перевершує подібні ж збої, які спостерігалися на ранніх стадіях пандемії COVID-19 або фінансової кризи 2008 року.

Протекціонізм, який охоплює все більше країн, зачепив і експорт з України. На хвилі передвиборчих обіцянок у вересні 2023 року у Польщі почалися фермерські протести спочатку проти експорту зернових з України. Пізніше список аграрної продукції, яку пропонувалося заборонити для ввезення до Польщі та транзиту, почав розширюватися. Був великий шанс, що до списку потрапить і молочна продукція. Тільки той факт, що Польща експортує в Україну вп’ятеро більше молочної продукції, ніж Україна до Польщі, та обіцянка українського уряду у разі заборони імпорту до Польщі вжити дзеркальних заходів, допомогли уникнути припинення молочного експорту з України. Щоб уникнути такого розвитку подій, відбулося чимало переговорів між Спілкою молочних підприємств України та Польською молочною палатою, які у взаємодії з урядами своїх країн домоглися того, щоб експорт молочної продукції продовжувався.

Протягом місяців географія протестів розширювалася, до вимог Польщі доєднувалися сусідні країни. Йшли також довгі та складні міжурядові переговори щодо продовження «торговельного безвізу», які завершилися згодою ЄС продовжити цей режим ще на рік, починаючи з 6 червня 2024 року, але тепер з певними обмеженнями, які поки що не стосуються молочної продукції.

Те, що відбувається зараз у міжнародній торгівлі, в тому числі торгівлі молочною продукцією, можна назвати явними ознаками деглобалізації. Чинні міжнародні договори про вільну торгівлю та інші подібні угоди, покликані робити торгівлю ефективнішою, втрачають свою вагу. Уряди країн, занепокоєні загрозою нестачі продовольства, обмежують його експорт і захищають внутрішній ринок та своїх виробників харчової продукції всіма способами – новими вимогами ліцензування, зміною вимог до якості та безпечності продукції, введенням мит та й просто прямими заборонами. Такий вид обмежень називають "нетарифним регулюванням" ([https://www.ifo.de/DocDL/ifo_Forschungsberichte_91_2017_Yalcin_etal_Protectionism.pdf Hidden Protectionism: Non-Tariff Barriers and Implications for International Trade by Erdal Yalcin, Gabriel Felbermayr, Luisa Kinzius]; [https://unctad.org/system/files/official-document/ditctab2019d5_en.pdf International clаssification of non-tariff measures, UNCTAD]). Прикладами можуть бути "сирні війни", які з 2012 року вела проти українських виробників сиру російська федерація, використовуючи вимоги россільгоспнагляду; впровадження сертифікації експортерів , яку у 2022 ввів Китай, розширивши при цьому список товарів, що підлягають сертифікації та реєстрації у GACC, митній службі країни; заборону вивезення пальмової олії урядом Індонезії зразу після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, коли відбулися значні зміни у світових торговельних потоках через блокаду Чорного моря. Субсидії та державна допомога також є "нетарифними барʼєрами". В цьому сенсі субсидії, які отримують агровиробники та експортери деяких країн ЄС, теж є різновидом протекціонізму.

Ми спостерігаємо зараз безпрецедентний вплив політики на міжнародну торгівлю харчовими продуктами. Якщо раніше уряди були залучені до ціноформування та визначення правил торгівлі, скажімо, в сфері торгівлі нафтою і газом, то тепер і питання торгівлі харчовими продуктами, в тому числі молочними, вийшло на рівень міжурядових переговорів. Мінагрополітики України та Мінекономіки України останнім часом дуже активні в переговорах стосовно експорту агропродукції, так само як і уряди інших країн, з якими Україна має торгові відносини.

Очевидно, молочний експорт перестає бути просто бізнесом. Зважаючи на загрозу продовольчій безпеці багатьох, особливо бідних країн, молочний бізнес за статусом, якщо можна так сказати, наближається до бізнесу енергоносіїв і все більше залежить від політики. Із занепадом глобалізму і застосуванням протекціоністських, а не ринкових механізмів для вирішення питань торгівлі, ризики експортної діяльності зростають, адже у будь-який момент перед експортером можуть «закрити двері», урядовими рішеннями змінивши умови торгівлі на невизначений термін. Тому зʼявляється необхідність урахування політичної складової у розрахунку ризиків експорту і постійна присутність у цільових країнах експорту «групи підтримки», яка могла б забезпечувати політичне підґрунтя для мінімізації ризиків та сприяння експортній діяльності. І це стане особливо важливо, коли ситуація в молочній галузі України покращиться, обсяги експорту зростуть і Україну почнуть сприймати як серйозного експортера і сильного гравця на світовому молочному ринку.

[https://infagro.com.ua/ ІНФАГРО]

[[Category:Проблеми молочної галузі]][[Категорія:Статистика та аналітика]]

Файл:Баланс промислового використання молока, 2021 і 2024.jpg

2024-05-27T12:00:23Z

Infagro: Баланс промислового використання молока, 2021 і 2024 Ілюстрація для статті "Молочний експорт: виклики глобалізації та можливості лібералізації торгівлі між Україною та ЄС"

== Опис файлу ==
Баланс промислового використання молока, 2021 і 2024
Ілюстрація для статті "Молочний експорт: виклики глобалізації та можливості лібералізації торгівлі між Україною та ЄС"

Файл:Динаміка виробництва молока, 2019-2023.png

2024-05-27T11:59:59Z

Infagro: Динаміка виробництва молока, 2019-2023 Ілюстрація для статті "Молочний експорт: виклики глобалізації та можливості лібералізації торгівлі між Україною та ЄС"

== Опис файлу ==
Динаміка виробництва молока, 2019-2023
Ілюстрація для статті "Молочний експорт: виклики глобалізації та можливості лібералізації торгівлі між Україною та ЄС"

Файл:Динаміка зміни кількості корів, 1990-2023.jpg

2024-05-27T11:58:54Z

Infagro: Динаміка зміни кількості корів, 1990-2023 Ілюстрація для статті "Молочний експорт: виклики глобалізації та можливості лібералізації торгівлі між Україною та ЄС"

== Опис файлу ==
Динаміка зміни кількості корів, 1990-2023
Ілюстрація для статті "Молочний експорт: виклики глобалізації та можливості лібералізації торгівлі між Україною та ЄС"

Молочна галузь під час війни

2023-07-12T21:30:00Z

Infagro:

Війна з російським агресором, що почалася ще в 2014 році з часткової окупації Донецької і Луганської областей та анексії Криму, з 24 лютого 2022 року переросла у війну повномасштабну, руйнівну для економіки України. Зазнала втрат і молочна галузь.

З перших днів війни молочні ферми та молокозаводи опинилися у ситуації, коли безперервна система виробництва опинилася під загрозою. Агресор знищував будівлі ферм, худобу, робив неможливим вивезення молока на заводи. На деяких територіях північних і східних, а потім і південних областей, молокозаводи опинилися на окупованій території. Деякі з них припинили операційну діяльність, деякі були змушені перенести виробництво у більш менш безпечні регіони.

Логістичні ланцюги було порушено. Зважаючи на природу молочного бізнесу — безперервність і взаємозалежність виробництва і переробки, ситуація склалася без перебільшення критична. Виробники молока, не маючи змоги доставити сировину на заводи, доставляли молоко населенню в прилеглі райони, часто безкоштовно. Шукали можливості продажу виробленого молока на інші заводи, які залишалися доступними. Скорочували раціони корів, щоб зменшити надої.

Так само, молокозаводи, втративши звичних постачальників, шукали можливості отримання сировини. При цьому вони відправляли продукцію із своїх запасів до Збройних сил і як гуманітарну допомогу постраждалому населенню. В своєму березневому коментарі стосовно стану галузі виконавчий директор Спілки молочних підприємств України повідомив, що 65% молочних підприємств відновили стабільну роботу, тим самим рятуючи не тільки промислову переробку, але й тваринництво, надаючи аграріям можливість збуту молока.

Ринок збуту молочних продуктів різко скоротився через масову міграцію. Близько 7 млн громадян виїхали з країни. Експорт майже припинився. У цей час держава оголосила про державні закупівлі молочних продуктів і якийсь час приблизно 30% продукції вітчизняних молокозаводів реалізовувалося саме через цей канал. Також підприємства харчової промисловості, в тому числі молочної, отримали від держави можливість закуповувати газ за пільговою ціною.

Гостро постало питання експорту молочної продукції як умови необхідної для збереження молочної галузі. Адже внутрішній ринок різко скоротився і за відсутності можливості експортувати продукцію виробники молочних продуктів мали б скорочувати закупівлю сирого молока. Це, у свою чергу, ставило б під загрозу молочне тваринництво країни, яке і так через бойові дії зазнало помітних втрат.

Низка проблем, які постали перед експортерами, була такою, що здавалося, їх неможливо вирішити: не працювали порти на Чорноморському узбережжі (Одеса, Чорноморськ, Миколаїв, Південний), не була налагоджена заміна українських портів на порти ЄС та Туреччини, виник дефіцит транспортних контейнерів в балтійському регіоні, багатократно подорожчав фрахт на рефрижераторні автомобілі, ускладнилася внутрішня логістика, виник дефіцит пального, вартість доставки продукції суходолом (до Казахстану через Молдову, Румунію, Турцію) зросла більш ніж на 40-60%.

Крім того, трейдери відмовлялися працювати по передплаті, підприємства експортери відчували брак обігових коштів для виконання експортних замовлень, на складах накопичилися запаси продукції, виробленої у березні-квітні, були проблеми через неузгодженість ветеринарних та митних процедур...

Тому Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінінфраструктури, молочні трейдери та галузеві асоціації, а також і самі компанії експортери почали активно просувати можливості якнайскорішого відновлення експорту. Чималу роботу для цього виконала Програма Quality Food Trade Program, що працює в Україні за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія). Для організації експертних дискусій "Молочний експорт в умовах війни" Програмою було залучено до партнерства Офіс з розвитку підприємництва та експорту і аналітичне агентство Інфагро.

Було організовано три зустрічі експертів молочної галузі, представників молочних компаній експортерів, державних посадовців та практиків міжнародної торгівлі, щоб оперативно визначити, що треба зробити для якнайшвидшого вирішення логістичних, митних та інших проблем, що гальмують відновлення експорту. Пізніше "вступили у гру" і європейські партнери — в ЄС було прийняте рішення з 4 червня 2022 на рік зняти тарифні та митні обмеження.

Всі ці зусилля дали результат: український молочний експорт значно пожвавішав і це буквально дало можливість українській молочній галузі вижити. За що українські молочники щиро вдячні європейським партнерам.

Наслідки війни, бойових дій та впливу на економіку очевидні вже зараз: за 8 місяців 2022 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року поголів'я скоротилося на 15,3%. При цьому у підприємствах поголів'я скоротилося на 9,6%, а у господарствах населення на 17,3%.

На 1 травня 2023 року чисельність поголів’я корів, становила 1355,2 тис. голів, що на 7,2% менше порівняно з відповідним періодом минулого року, з них у сільськогосподарських підприємствах налічувалося 390,4 тис. голів (на 0,8% менше), у господарствах населення – 964,8 тис. голів (на 9,5% менше).

За 8 місяців 2022 року виробництво молока скоротилося на 14,6%. Підприємства зменшили його на 6,7%, а населення на 18,1%. П'ята частина молока була вироблена на територіях, де проходили або проходять бойові дії. На переробні підприємства за перше півріччя у переробку надійшло на 16,7% менше молока, ніж за той же період минулого року.

На 1 травня 2023 року виробництво молока всіма категоріями господарств становило 2145,0 тис. тонн, що на 4,7% менше порівняно з відповідним періодом минулого року, з них сільськогосподарськими підприємствами – 926,0 тис. тонн (на 8,3% більше), господарствами населення – 1219,0 тис. тонн (на 12,6% менше).

Незважаючи на всі складнощі, що супроводжують експортні операції, українські компанії експортери молочної продукції протягом кількох місяців 2022 року нарощували обсяги продажів до ЄС. З початку війни ще 10 молочних компаній отримали так звані "єврономери", тобто дозвіл на експорт своєї продукції до ЄС (листопад 2022). Кон'юнктура міжнародного ринку до жовтня-листопада 2022 року була сприятливою. В результаті в українських експортерів молочних продуктів, зокрема, експортерів вершкового масла, з'явилася перспектива за результатами року посісти перше місце серед постачальників цього продукту до країн Євросоюзу.

[[Категорія:Як влаштована молочна галузь]] [[Категорія:Статистика та аналітика]]

Законодавство

2023-04-05T08:45:04Z

Infagro:

Діяльність підприємств, пов'язаних з виробництвом, переробкою та збутом молока і молочних продуктів регулюється безліччю законів, постанов, наказів і розпоряджень. Крім того, останні кілька років ведеться велика робота з гармонізації українських регуляторних документів, що стосуються харчової галузі, з відповідними вимогами європейського законодавства і це теж суттєво впливає на "молочний законодавчий ландшафт".

Час від часу навколо деяких "молочних" законів здіймаються дискусії, в яких беруть участь зацікавлені представники ланок виробництва і дистрибуції молока і молочних продуктів: виробники молока, переробники та торговельні мережі. Як правило, у самих дискусіях беруть участь професійні об'єднання молочників, кожне з яких має свою думку і намагається схилити на свій бік групи народних депутатів ВР України, щоб внести в закони поправки, які відповідають їх інтересам.

Так, вже багато років, починаючи з 2004, точаться, час від часу загострюючись, розмови про внесення змін до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1870-15#Text "Про молоко та молочні продукти"]. З тих пір зміни в цей закон вносилися сім разів. Серед інших, до сих пір обговорюються питання термінології, визначень, класифікації молочних продуктів і виділення молоковмісних продуктів (імітаційних продуктів за іншою термінологією) в окремий вид продукції. Ці дискусії тривають вже багато років, але цей Закон і досі не сформований у тих формулюваннях, які б влаштували всіх.

Треба зазначити, що, як і в інших сферах економіки, внесення змін в один закон тягне за собою зміни в інших законах та регуляторних документах, а також в господарчій діяльності підприємств. Наприклад, у разі законодавчих змін у термінології молочних продуктів, можливі зміни в законодавчих положеннях, що стосуються маркування. Зміни в правилах маркування означають зміну дизайну та тексту етикеток і форм, що веде до додаткових витрат підприємств.

Іншим прикладом того, до чого можуть призводити зміни, може бути історія з так званим "спецрежимом ПДВ", яка почалася з прийняття у 1997 році [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України “Про податок на додану вартість”, №168/97], де згідно з пунктом 11.21 статті 11 було запроваджено механізм виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам на одну тонну закупленого у них переробними підприємствами молока і м'яса за рахунок спецрежиму справляння ПДВ. Кошти на фінансову допомогу формувались шляхом повернення переробним підприємством суми ПДВ постачальникові сировини та акумулювались на його спеціальному рахунку. Пізніше цей Закон втратив чинність і положення, що стосуються цього питання, було перенесено до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], п. 209.18.

У 2009 році СОТ висунула вимоги до реформування системи державної підтримки сільського господарства в Україні і дотації через спеціальний режим ПДВ було скасовано, але дещо пізніше знову відновлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1782-17#Text Законом України №1782-VI “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи”.]

В 2011 році спецрежим ПДВ зазнав суттєвої трансформації. Введені замість нього схеми бюджетних дотацій ефекту не мали. З 2017 року було повністю скасовано дію спецрежиму справляння ПДВ для сільгосппідприємств з переходом на надання держфінпідтримки за прямими бюджетними програмами. Основною умовою скасування спецрежиму ПДВ була обіцянка держави компенсувати відповідні втрати належними обсягами прямих бюджетних дотацій. Але з 2019 року обсяг державної фінансової підтримки сільського господарства суттєво знизився. Він став у кілька разів меншим за обсяги підтримки, які генерувались спецрежимом ПДВ і дозволяли розвивати галузь тваринництва в Україні.

Кризова ситуація в молочному скотарстві, яка склалася внаслідок ряду причин, змусила згадати про необхідність удосконалення порядку виплати бюджетних дотацій на молоко. Перед самою війною, 18 лютого 2022 року, у Верховній Раді було зареєстровано законопроект [https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39010 №7072 "Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки розвитку виробництва та переробки продукції тваринництва"], де пропонується удосконалити порядок виплати бюджетної дотації на молоко і описано механізм, за яким це мусить відбуватися. У комплексі з іншими запропонованими в цьому законопроекті інструментами підвищення ефективності молочного тваринництва і переробки молока, передбачено створення умов, що будуть заохочувати виробників здавати молоко у переробку. У листопаді 2022 року законопроект ще не розглядався Верховною Радою.

Ще один приклад впливу змін в законодавстві на стан галузі - заборона переробним підприємствам приймати молоко 2 сорту, оскільки в рамках гармонізації з європейським законодавством було законодавчо змінено вимоги до молока, що надходить у переробку. Якість молока почала регламентуватися [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-19#n23 Наказом №118 Мінагрополітики "Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів"] (2019). В результаті у вимогах почало фігурувати сире молоко екстра, вищого і першого ґатунків, а молоко 2 гатунку і неґатункове опинилися поза законом. Чи означає це, що воно зникло? Ні. Дивним чином, на зрізі дати введення заборони на 2 сорт, злетіло вверх виробництво молока 1 сорту ...

У 2021 році почалися спроби законодавчим шляхом вплинути на взаємовідносини постачальників харчової продукції і торговельних мереж. Про це можна почитати [https://media.infagro.com.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%96_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6 тут]. Фактично, йдеться про захист інтересів виробників харчової, в тому числі молочної, продукції у відносинах з важковаговиками бізнесу — торговельними мережами. Поки що (жовтень 2022) зрушень немає.

Це тільки кілька прикладів того, що законодавство та інші регуляторні інновації суттєво впливають на те, як розвивається галузь. Відображення законодавчих змін ми бачимо в статистичних звітах (поява нових господарчих одиниць, як от свого часу фермерських господарств, яким були обіцяні державою певні преференції), в торговому балансі (зростання обсягу імпорту сиру та інших молочних продуктів при відміні ввізного мита), на полицях магазинів (коли з полиць зникають "соціально значущі продукти", на які держава вводить обмеження ціни без врахування зростання собівартості виробництва).

Закони та інші нормативні документи, що регулюють діяльність молочної галузі, можна умовно розділити на дві категорії: ті, які безпосередньо визначають роботу молочнотоварних ферм і переробних підприємств (стосуються якості та безпечності сирого молока та молочних продуктів, умов функціонування підприємств, що мають справу з продукцією тваринницва, адмініструванням та фінансами в галузі) і ті, які впливають на ведення молочного бізнесу опосередковано (регуляторні рішення стосовно митного режиму, перевірок діяльності підприємств, закон про землю, закони, що визначають юридичні процедури і інші).

31 березня 2023 року народні депутати України зареєстрували три законопроекти, які передбачають зниження ставки податку на додану вартість для молока і молочної продукції, а також введення галузевого збору на просування молочної продукції, а саме:

[https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41583 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законів України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції» (№9163)]

[https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41584 “Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції” (№9162)]

[https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41582 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока і молочної продукції” (№ 9161)].

Категорія:Статистика та аналітика

2023-03-10T23:43:48Z

Infagro:

{{DISPLAYTITLE:Статистика та аналітика}}

Дані, що характеризують стан справ у молочній галузі України, збирають та обробляють [https://www.ukrstat.gov.ua/ Державна служба статистики України], дослідницькі та консалтингові компанії, що вивчають молочний ринок, аналітичні агентства та галузеві асоціації, а також податкова, митна служби країни та відповідні міністерства. Кожне з названих джерел використовує свої методи збору та аналізу даних.

Наприклад, Держстат регулярно отримує інформацію стосовно аграрної галузі з певних встановлених [https://ukrstat.gov.ua/norm_doc/2021/295/295.pdf форм звітності], які підприємства і голови селищних рад мають надавати цій державній службі. Також, Держстатом для отримання деяких показників за встановленою методикою проводяться регулярні дослідження з використанням затверджених форм державного статистичного спостереження [https://docs.dtkt.ua/download/doc/1157.4203.1"Сільськогосподарська діяльність населення в сільській місцевості"], де серед інших є також запитання про кількість ВРХ в господарстві та про надої. Всі дані Держстату — це офіційна інформація, частина якої публікується на сайті установи. Слід мати на увазі, що у методиках та термінології цієї служби час від часу відбуваються зміни, і тому потрібно уважно підходити до порівняння даних різних років.

Компанії, що займаються вивченням молочного ринку та консалтингом у цій сфері, використовують офіційні дані, а також збирають та аналізують дані за власними методиками. Їх аналітичні бюлетені, довідки та звіти призначені для продажу зацікавленим клієнтам. Деякі дані ці компанії періодично публікують відкрито.

[[Файл:Виробництво_молока_в_Україні_2022-2023.png|link=|class=fullwidth]]

За місяць до початку 2023 року робилися наступні прогнози стосовно результатів 2022 року:

* Підприємствами і населенням буде вироблено 7.82 млн т молока
* На переробку надійде 2.8 млн т, тобто на 12% менше, ніж у попередньому році. Причому господарства населення скоротять продажі заводам на 35%, а підприємства на 4%.

На початку березня 2023 реальні результати вже відомі, їх можна бачити на іконографіці вище. Війна спричинила суттєве зниження поголів'я, відповідно, скоротилося і виробництва молока. Поки що робляться приблизні оцінки втрат, але навіть неповні дані вказують на те, що відновлення галузі потребуватиме чималих витрат і часу.

'''Чому цифри можуть відрізнятися'''

Не повинно дивувати те, що в залежності від джерела інформації, цифри, які характеризують якийсь із галузевих показників, можуть відрізнятися. Адже методики як збору даних, так і розрахунку, різні. Тому абсолютно точного співпадіння очікувати не варто. Як приклад, можна навести облік сирого молока, що надходить у переробку. Сире молоко закуповується переробними підприємствами у його виробників — підприємств та господарств населення. У останніх — через закупівельників, які збирають таке молоко у партії та доставляють на заводи. Молоко надходить також і від інших заводів, які закуповують його у вже названих категорій виробників. Але заводи-закупівельники не виробляють молочні продукти. Вони продають молоко діючим переробним заводам.

Як визначити загальний обсяг молока, що надійшов у переробку в країні? Якщо вести облік "на вході" до молокопереробного заводу, то цифра буде становити суму закуплених у всіх постачальників обсягів, включно зі згаданими заводами-закупівельниками, які вже купили це сире молоко і відзвітували в Держстат про закупку. Тепер, при закупівлі цього молока власне для переробки, це молоко ще раз потрапляє в облік як сировина. Таким чином, відбувається "здвоєний облік", що викривлює справжню картину.

Іншими прикладами джерел похибок можуть бути облік корів, облік молока, виробленого в господарствах населення, облік виробництва деяких продуктів через повторне використання побічних продуктів переробки, різне розуміння класифікації продукції (особливо в категорії сирів) — про що детальніше написано в розділі [https://media.infagro.com.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96 "Проблеми молочної галузі"], тому що для управління галуззю недоліки обліку це дійсно проблема, яка спотворює показники ресурсів та виробництва.

'''Як оцінюють виробництво'''

Виробництво молочних продуктів, окремо по кожній категорії, оцінюють в одиницях ваги продукції (кг, т, тис т, млн т) або в грошах (UAH, USD, EUR). Якщо ж треба оцінити виробництво всіх категорій молочної продукції разом, то це робиться в одиницях обсягу молока, використаного для виробництва цих продуктів. Вживається термін "в еквіваленті молока". Наприклад, якщо написано: "У 2020 році експорт молочних продуктів склав 700 тис. т (в еквіваленті молока)", то це означає, що 700 тисяч тонн молока було використано для виробництва всієї молочної продукції, яку експортувала Україна — масла, сиру, сухого молока, казеїну та іншої продукції.

<html>
<iframe width="100%" height="400" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=prodrawmilk" frameborder="0"></iframe><br/><br/>
<iframe width="100%" height="400" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=prodcheese" frameborder="0"></iframe>
</html>

Категорія:Статистика та аналітика

2023-03-03T22:14:56Z

Infagro:

{{DISPLAYTITLE:Статистика та аналітика}}

Дані, що характеризують стан справ у молочній галузі України, збирають та обробляють [https://www.ukrstat.gov.ua/ Державна служба статистики України], дослідницькі та консалтингові компанії, що вивчають молочний ринок, аналітичні агентства та галузеві асоціації, а також податкова, митна служби країни та відповідні міністерства. Кожне з названих джерел використовує свої методи збору та аналізу даних.

Наприклад, Держстат регулярно отримує інформацію стосовно аграрної галузі з певних встановлених [https://ukrstat.gov.ua/norm_doc/2021/295/295.pdf форм звітності], які підприємства і голови селищних рад мають надавати цій державній службі. Також, Держстатом для отримання деяких показників за встановленою методикою проводяться регулярні дослідження з використанням затверджених форм державного статистичного спостереження [https://docs.dtkt.ua/download/doc/1157.4203.1"Сільськогосподарська діяльність населення в сільській місцевості"], де серед інших є також запитання про кількість ВРХ в господарстві та про надої. Всі дані Держстату — це офіційна інформація, частина якої публікується на сайті установи. Слід мати на увазі, що у методиках та термінології цієї служби час від часу відбуваються зміни, і тому потрібно уважно підходити до порівняння даних різних років.

Компанії, що займаються вивченням молочного ринку та консалтингом у цій сфері, використовують офіційні дані, а також збирають та аналізують дані за власними методиками. Їх аналітичні бюлетені, довідки та звіти призначені для продажу зацікавленим клієнтам. Деякі дані ці компанії періодично публікують відкрито.

[[Файл:Виробництво_молока_в_Україні_2022-2023.png|link=|class=fullwidth]]

За місяць до початку 2023 року робилися наступні прогнози стосовно результатів 2022 року:

* Підприємствами і населенням буде вироблено 7.82 млн т молока
* На переробку надійде 2.8 млн т, тобто на 12% менше, ніж у попередньому році. Причому господарства населення скоротять продажі заводам на 35%, а підприємства на 4%.

На початку березня 2023 реальні результати вже відомі, їх можна бачити на іконографіці вище. Війна спричинила суттєве зниження поголів'я, відповідно, скоротилося і виробництва молока. Поки що робляться приблизні оцінки втрат, але навіть вони вказують на те, що відновлення галузі потребуватиме чималих витрат і часу.

'''Чому цифри можуть відрізнятися'''

Не повинно дивувати те, що в залежності від джерела інформації, цифри, які характеризують якийсь із галузевих показників, можуть відрізнятися. Адже методики як збору даних, так і розрахунку, різні. Тому абсолютно точного співпадіння очікувати не варто. Як приклад, можна навести облік сирого молока, що надходить у переробку. Сире молоко закуповується переробними підприємствами у його виробників — підприємств та господарств населення. У останніх — через закупівельників, які збирають таке молоко у партії та доставляють на заводи. Молоко надходить також і від інших заводів, які закуповують його у вже названих категорій виробників. Але заводи-закупівельники не виробляють молочні продукти. Вони продають молоко діючим переробним заводам.

Як визначити загальний обсяг молока, що надійшов у переробку в країні? Якщо вести облік "на вході" до молокопереробного заводу, то цифра буде становити суму закуплених у всіх постачальників обсягів, включно зі згаданими заводами-закупівельниками, які вже купили це сире молоко і відзвітували в Держстат про закупку. Тепер, при закупівлі цього молока власне для переробки, це молоко ще раз потрапляє в облік як сировина. Таким чином, відбувається "здвоєний облік", що викривлює справжню картину.

Іншими прикладами джерел похибок можуть бути облік корів, облік молока, виробленого в господарствах населення, облік виробництва деяких продуктів через повторне використання побічних продуктів переробки, різне розуміння класифікації продукції (особливо в категорії сирів) — про що детальніше написано в розділі [https://media.infagro.com.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96 "Проблеми молочної галузі"], тому що для управління галуззю недоліки обліку це дійсно проблема, яка спотворює показники ресурсів та виробництва.

'''Як оцінюють виробництво'''

Виробництво молочних продуктів, окремо по кожній категорії, оцінюють в одиницях ваги продукції (кг, т, тис т, млн т) або в грошах (UAH, USD, EUR). Якщо ж треба оцінити виробництво всіх категорій молочної продукції разом, то це робиться в одиницях обсягу молока, використаного для виробництва цих продуктів. Вживається термін "в еквіваленті молока". Наприклад, якщо написано: "У 2020 році експорт молочних продуктів склав 700 тис. т (в еквіваленті молока)", то це означає, що 700 тисяч тонн молока було використано для виробництва всієї молочної продукції, яку експортувала Україна — масла, сиру, сухого молока, казеїну та іншої продукції.

<html>
<iframe width="100%" height="400" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=prodrawmilk" frameborder="0"></iframe><br/><br/>
<iframe width="100%" height="400" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=prodcheese" frameborder="0"></iframe>
</html>

Категорія:Статистика та аналітика

2023-03-03T22:07:48Z

Infagro:

{{DISPLAYTITLE:Статистика та аналітика}}

Дані, що характеризують стан справ у молочній галузі України, збирають та обробляють [https://www.ukrstat.gov.ua/ Державна служба статистики України], дослідницькі та консалтингові компанії, що вивчають молочний ринок, аналітичні агентства та галузеві асоціації, а також податкова, митна служби країни та відповідні міністерства. Кожне з названих джерел використовує свої методи збору та аналізу даних.

Наприклад, Держстат регулярно отримує інформацію стосовно аграрної галузі з певних встановлених [https://ukrstat.gov.ua/norm_doc/2021/295/295.pdf форм звітності], які підприємства і голови селищних рад мають надавати цій державній службі. Також, Держстатом для отримання деяких показників за встановленою методикою проводяться регулярні дослідження з використанням затверджених форм державного статистичного спостереження [https://docs.dtkt.ua/download/doc/1157.4203.1"Сільськогосподарська діяльність населення в сільській місцевості"], де серед інших є також запитання про кількість ВРХ в господарстві та про надої. Всі дані Держстату — це офіційна інформація, частина якої публікується на сайті установи. Слід мати на увазі, що у методиках та термінології цієї служби час від часу відбуваються зміни, і тому потрібно уважно підходити до порівняння даних різних років.

Компанії, що займаються вивченням молочного ринку та консалтингом у цій сфері, використовують офіційні дані, а також збирають та аналізують дані за власними методиками. Їх аналітичні бюлетені, довідки та звіти призначені для продажу зацікавленим клієнтам. Деякі дані ці компанії періодично публікують відкрито.

[[Файл:Виробництво_молока_в_Україні_2022-2023.png|link=|class=fullwidth]]

За місяць до початку 2023 року прогнози, зроблені стосовно результатів за 2022 рік, наступні:

* Підприємствами і населенням буде вироблено 7.82 млн т молока
* На переробку надійде 2.8 млн т, тобто на 12% менше, ніж у попередньому році. Причому господарства населення скоротять продажі заводам на 35%, а підприємства на 4%.

'''Чому цифри можуть відрізнятися'''

Не повинно дивувати те, що в залежності від джерела інформації, цифри, які характеризують якийсь із галузевих показників, можуть відрізнятися. Адже методики як збору даних, так і розрахунку, різні. Тому абсолютно точного співпадіння очікувати не варто. Як приклад, можна навести облік сирого молока, що надходить у переробку. Сире молоко закуповується переробними підприємствами у його виробників — підприємств та господарств населення. У останніх — через закупівельників, які збирають таке молоко у партії та доставляють на заводи. Молоко надходить також і від інших заводів, які закуповують його у вже названих категорій виробників. Але заводи-закупівельники не виробляють молочні продукти. Вони продають молоко діючим переробним заводам.

Як визначити загальний обсяг молока, що надійшов у переробку в країні? Якщо вести облік "на вході" до молокопереробного заводу, то цифра буде становити суму закуплених у всіх постачальників обсягів, включно зі згаданими заводами-закупівельниками, які вже купили це сире молоко і відзвітували в Держстат про закупку. Тепер, при закупівлі цього молока власне для переробки, це молоко ще раз потрапляє в облік як сировина. Таким чином, відбувається "здвоєний облік", що викривлює справжню картину.

Іншими прикладами джерел похибок можуть бути облік корів, облік молока, виробленого в господарствах населення, облік виробництва деяких продуктів через повторне використання побічних продуктів переробки, різне розуміння класифікації продукції (особливо в категорії сирів) — про що детальніше написано в розділі [https://media.infagro.com.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96 "Проблеми молочної галузі"], тому що для управління галуззю недоліки обліку це дійсно проблема, яка спотворює показники ресурсів та виробництва.

'''Як оцінюють виробництво'''

Виробництво молочних продуктів, окремо по кожній категорії, оцінюють в одиницях ваги продукції (кг, т, тис т, млн т) або в грошах (UAH, USD, EUR). Якщо ж треба оцінити виробництво всіх категорій молочної продукції разом, то це робиться в одиницях обсягу молока, використаного для виробництва цих продуктів. Вживається термін "в еквіваленті молока". Наприклад, якщо написано: "У 2020 році експорт молочних продуктів склав 700 тис. т (в еквіваленті молока)", то це означає, що 700 тисяч тонн молока було використано для виробництва всієї молочної продукції, яку експортувала Україна — масла, сиру, сухого молока, казеїну та іншої продукції.

<html>
<iframe width="100%" height="400" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=prodrawmilk" frameborder="0"></iframe><br/><br/>
<iframe width="100%" height="400" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=prodcheese" frameborder="0"></iframe>
</html>

Файл:Виробництво молока в Україні 2022-2023.png

2023-03-03T22:07:21Z

Infagro:

Товарність молока

2023-02-22T08:56:25Z

Infagro:

Товарність молока — це кількість молока, що надійшла у переробку на молочні заводи у відсотках до загального його виробництва. В Україні, порівняно з країнами ЄС, товарність молока низька, за даними 2021 року 36%. Для порівняння: товарність молока в Німеччині 95%.

Фактично, товарність це показник індустріалізації галузі. Він демонструє, яка частка ринку належить переробним підприємствам, а яка являє собою самоорганізований напівтіньовий ринок, який забезпечує виробництво, переробку та збут молока та молочних продуктів дуже різними каналами, не завжди легальними, поза обліком і часто поза податковою системою. В Україні 68% молока виробляється у господарствах населення. І лише невелика його частка надходить в переробку. В загальному обсязі закупівлі сировини заводами це 17% (2021).

'''Історія галузі через призму товарності'''

В Україні товарність молока не завжди була низькою. Вона змінювалася під впливом суспільних змін, які в свою чергу змінювали структуру як виробництва молока, так і його переробки.

Ось графік, який яскраво демонструє історію розвитку української молочної галузі з 1991 року, коли практично майже все молоко, що вироблялося на фермах, надходило у переробку. Його наведено тут для того, щоб показати, коли відбулася радикальна зміна позицій сільськогосподарських підприємств (на графіку "підприємства") і господарств населення у забезпеченні країни молоком. Це трапилося у 1996 році. З тих пір в господарствах населення виробляється молока більше, ніж на фермах.

<html>
<iframe width="100%" height="600" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=media_milkprod" frameborder="0"></iframe><br/>
</html>

У 1990 році товарність молока, що вироблялося на молочнотоварних фермах, становила 97%. Тоді ж товарність молока, виробленого в країні загалом, як на фермах, так і в приватних господарствах, складала 73%.

Зі зміною суспільного ладу, яка відбулася у 1991 році, внаслідок економічних та структурних змін, що її супроводжували, надходження молока на заводи різко скоротилося і найнижчу товарність було зафіксовано у 1999 році: з 73% вона впала до 21%.

У той час йшло переформатування галузі: державні молокозаводи, які зберегли обладнання, ставали акціонерними товариствами, за якими стояли фактичні власники. Цей процес не був миттєвим і йшов він паралельно з подібною ж перебудовою в сільськогосподарському виробництві, коли відбувався поділ власності колгоспів та радгоспів. У цей складний час населення нарощувало виробництво молока, дбаючи про забезпечення своїх родин молочними продуктами та грошима, які можна було отримати за молочну продукцію домашнього виробництва, торгуючи на базарах.

Як видно з графіка, у 1996 році вперше обсяг виробництва молока в господарствах населення перевищив обсяг, вироблений в підприємствах, тобто на молочнотоварних фермах. І з тих пір такий розподіл зберігається. За 27 років підприємства не змогли "наздогнати" господарства населення і досягти їх рівня обсягу виробництва, але значна частина сільськогосподарських підприємств почала розглядати виробництво молока як бізнес і розвивати його відповідно до сучасних стандартів генетики тварин, їх годівлі, технологій та збуту молока.

[[Category:Проблеми молочної галузі]]
[[Category:Як влаштована молочна галузь]]

Категорія:Про гроші

2023-02-22T00:01:15Z

Infagro:

{{DISPLAYTITLE:Про гроші}}
Молочна галузь України працює в умовах ринку. В країні немає державних ферм та переробних підприємств. Ціну на продукцію учасників виробництва — на сире молоко та молочну продукцію — формує як внутрішній ринок, так і світовий, оскільки Україна бере участь у міжнародній торгівлі молочними товарами.

Свіжим прикладом впливу світового ринку молочних продуктів на український є зміна ціни сирого молока в країнах ЄС. Влітку 2022 року вона перевищила ціну сирого молока в Україні і це зробило вигідним експорт українських молочних товарів. Скориставшися ціновою перевагою по сировині, а також відміною мит і квот для українських товарів при експорті до ЄС (введено 4 червня 2022 року на рік), переробники збільшили експорт вершкового масла до такого рівня, що стали головним постачальником цього продукту до ЄС за обсягом. При цьому переробні підприємства збільшували закупівлю сировини, бажаючи виробити і продати побільше товару. Підвищений попит, на додаток до сезонного фактору зменшення виробництва молока, викликав підвищення закупівельної ціни. Підвищення закупівельної ціни відбилося на ціні масла і на внутрішньому ринку.

Дискусії виробників молока (які продають, і завжди вважають, що задешево) з молокопереробними підприємствами (які купують, і завжди вважають, що задорого) тривають постійно. Пересічні громадяни, споживачі, як правило, не розрізняють молоко, що закуповується заводами у індустріальних виробників і особистих селянських господарств населення (в медіа відомих як "бабусі"). І найчастіше в медіа згадується ціна, яку отримує "бабуся", зараз (лютий 2023) це 7.5-9 грн/кг. Треба зазначити, що ціна, яку платить за це молоко завод, зовсім інша. Адже на завод це молоко привозить посередник, той, хто збирає молоко по дворах і формує оптову поставку. Тому заводу це молоко обходиться вже дорожче. Плюс "вхідні витрати" на приведення цього молока до стану, який дозволяє використати його для виробництва.

Що стосується основних постачальників українських молокозаводів — індустріальних ферм, то для заводу це більш привабливий партнер, тому що він постачає в переробку сире молоко високої якості, великими партіями і воно не потребує додаткової обробки перед запуском в технологічний процес. Крім того, з якісного молока можна зробити будь-який молочний продукт. У випадку ж з "бабусиним", яке являє собою суміш молока, отриманого від різних господарів, не завжди з дотриманням гігієнічних та санітарних вимог і доставляється до заводу довше, можна виробити лише обмежений перелік продукції. Якісне молоко у індустріальних ферм завод закуповує по 11.2-12.5 грн/кг.

Тема грошей закупівлею сировини не обмежується. Молокозавод несе витрати на переробку продукції, пакування, транспортування. Між заводом і полицею магазину є ритейлер. Адже споживач не ходить за маслом і сметаною на завод, він хоче зручностей — купувати молочні товари близько до дому, в магазині. За цю зручність він доплачує торговельним мережам, які забезпечують доставку і продаж. Крім того, у ціну для споживача входить і 20% ПДВ.

Після того як споживач бачить ціну молока в пляшці в магазині і згадує про 7.5-9 грн/кг, які отримала "бабуся", виникає запитання куди йде решта.

Це що стосується ринку промислово вироблених молокопродуктів, на які йде приблизно 32% виробленого в країні молока.

68% виробленого в країні молока йде на ринок "сірий", де молоко від корови до споживача проходить інший шлях: сарай з коровою — кухня, де виготовляються домашні сир, сметана та масло — транспорт до найближчого міста, де можна продати це все на базарі. І тут ціна формується зовсім інакше.

Одним словом, молоко це бізнес. Це вигідний бізнес, хоча й важкий та ризикований. І українські молочники продовжують ним займатися, незважаючи на складні часи і навіть війну. Успіхи є: в Україні з'явилося досить багато успішних господарств, де молочне виробництво ведеться на рівні світових зразків і приносить непоганий прибуток. Державою робляться спроби "цивілізувати" виробництво молока в господарствах населення шляхом створення так званих сімейних ферм, які зможуть виробляти якісне молоко із застосуванням доступних технологій і дадуть можливість заробітку селянам.

Категорія:Про гроші

2023-02-21T23:59:48Z

Infagro:

{{DISPLAYTITLE:Про гроші}}
Молочна галузь України працює в умовах ринку. В країні немає державних ферм та переробних підприємств. Ціну на продукцію учасників виробництва — на сире молоко та молочну продукцію — формує як внутрішній ринок, так і світовий, оскільки Україна бере участь у міжнародній торгівлі молочними товарами.

Свіжим прикладом впливу світового ринку молочних продуктів на український є зміна ціни сирого молока в країнах ЄС. Влітку 2022 року вона перевищила ціну сирого молока в Україні і це зробило вигідним експорт українських молочних товарів. Скориставшися ціновою перевагою по сировині, а також відміною мит і квот для українських товарів при експорті до ЄС (введено 4 червня 2022 року на рік), переробники збільшили експорт вершкового масла до такого рівня, що стали головним постачальником цього продукту до ЄС за обсягом. При цьому переробні підприємства збільшували закупівлю сировини, бажаючи виробити і продати побільше товару. Підвищений попит, на додаток до сезонного фактору зменшення виробництва молока, викликав підвищення закупівельної ціни. Підвищення закупівельної ціни відбилося на ціні масла і на внутрішньому ринку.

Дискусії виробників молока (які продають, і завжди вважають, що задешево) з молокопереробними підприємствами (які купують, і завжди вважають, що задорого) тривають постійно. Пересічні громадяни, споживачі, як правило, не розрізняють молоко, що закуповується заводами у індустріальних виробників і особистих селянських господарств населення (в медіа відомих як "бабусі"). І найчастіше в медіа згадується ціна, яку отримує "бабуся", зараз (лютий 2023) це 7.5-9 грн/кг. Треба зазначити, що ціна, яку платить за це молоко завод, зовсім інша. Адже на завод це молоко привозить посередник, той, хто збирає молоко по дворах і формує оптову поставку. Тому заводу це молоко обходиться вже дорожче. Плюс "вхідні витрати" на приведення цього молока до стану, який дозволяє використати його для виробництва.

Що стосується основних постачальників українських молокозаводів — індустріальних ферм, то для заводу це більш привабливий партнер, тому що він постачає в переробку сире молоко високої якості, великими партіями і воно не потребує додаткової обробки перед запуском в технологічний процес. Крім того, з якісного молока можна зробити будь-який молочний продукт. У випадку ж з "бабусиним", яке являє собою суміш молока, отриманого від різних господарів, не завжди з дотриманням гігієнічних та санітарних вимог і доставляється до заводу довше, можна виробити лише обмежений перелік продукції. Якісне молоко у індустріальних ферм завод закуповує по 10-12 грн/кг.

Тема грошей закупівлею сировини не обмежується. Молокозавод несе витрати на переробку продукції, пакування, транспортування. Між заводом і полицею магазину є ритейлер. Адже споживач не ходить за маслом і сметаною на завод, він хоче зручностей — купувати молочні товари близько до дому, в магазині. За цю зручність він доплачує торговельним мережам, які забезпечують доставку і продаж. Крім того, у ціну для споживача входить і 20% ПДВ.

Після того як споживач бачить ціну молока в пляшці в магазині і згадує про 6-7 грн/кг, які отримала "бабуся", виникає запитання куди йде решта.

Це що стосується ринку промислово вироблених молокопродуктів, на які йде приблизно 32% виробленого в країні молока.

68% виробленого в країні молока йде на ринок "сірий", де молоко від корови до споживача проходить інший шлях: сарай з коровою — кухня, де виготовляються домашні сир, сметана та масло — транспорт до найближчого міста, де можна продати це все на базарі. І тут ціна формується зовсім інакше.

Одним словом, молоко це бізнес. Це вигідний бізнес, хоча й важкий та ризикований. І українські молочники продовжують ним займатися, незважаючи на складні часи і навіть війну. Успіхи є: в Україні з'явилося досить багато успішних господарств, де молочне виробництво ведеться на рівні світових зразків і приносить непоганий прибуток. Державою робляться спроби "цивілізувати" виробництво молока в господарствах населення шляхом створення так званих сімейних ферм, які зможуть виробляти якісне молоко із застосуванням доступних технологій і дадуть можливість заробітку селянам.

Категорія:Про гроші

2023-02-21T23:59:15Z

Infagro:

{{DISPLAYTITLE:Про гроші}}
Молочна галузь України працює в умовах ринку. В країні немає державних ферм та переробних підприємств. Ціну на продукцію учасників виробництва — на сире молоко та молочну продукцію — формує як внутрішній ринок, так і світовий, оскільки Україна бере участь у міжнародній торгівлі молочними товарами.

Свіжим прикладом впливу світового ринку молочних продуктів на український є зміна ціни сирого молока в країнах ЄС. Влітку 2022 року вона перевищила ціну сирого молока в Україні і це зробило вигідним експорт українських молочних товарів. Скориставшися ціновою перевагою по сировині, а також відміною мит і квот для українських товарів при експорті до ЄС (введено 4 червня 2022 року на рік), переробники збільшили експорт вершкового масла до такого рівня, що стали головним постачальником цього продукту до ЄС за обсягом. При цьому переробні підприємства збільшували закупівлю сировини, бажаючи виробити і продати побільше товару. Підвищений попит, на додаток до сезонного фактору зменшення виробництва молока, викликав підвищення закупівельної ціни. Підвищення закупівельної ціни відбилося на ціні масла і на внутрішньому ринку.

Дискусії виробників молока (які продають, і завжди вважають, що задешево) з молокопереробними підприємствами (які купують, і завжди вважають, що задорого) тривають постійно. Пересічні громадяни, споживачі, як правило, не розрізняють молоко, що закуповується заводами у індустріальних виробників і особистих селянських господарств населення (в медіа відомих як "бабусі"). І найчастіше в медіа згадується ціна, яку отримує "бабуся", зараз (2022) це 7.5-9 грн/кг. Треба зазначити, що ціна, яку платить за це молоко завод, зовсім інша. Адже на завод це молоко привозить посередник, той, хто збирає молоко по дворах і формує оптову поставку. Тому заводу це молоко обходиться вже дорожче. Плюс "вхідні витрати" на приведення цього молока до стану, який дозволяє використати його для виробництва.

Що стосується основних постачальників українських молокозаводів — індустріальних ферм, то для заводу це більш привабливий партнер, тому що він постачає в переробку сире молоко високої якості, великими партіями і воно не потребує додаткової обробки перед запуском в технологічний процес. Крім того, з якісного молока можна зробити будь-який молочний продукт. У випадку ж з "бабусиним", яке являє собою суміш молока, отриманого від різних господарів, не завжди з дотриманням гігієнічних та санітарних вимог і доставляється до заводу довше, можна виробити лише обмежений перелік продукції. Якісне молоко у індустріальних ферм завод закуповує по 10-12 грн/кг.

Тема грошей закупівлею сировини не обмежується. Молокозавод несе витрати на переробку продукції, пакування, транспортування. Між заводом і полицею магазину є ритейлер. Адже споживач не ходить за маслом і сметаною на завод, він хоче зручностей — купувати молочні товари близько до дому, в магазині. За цю зручність він доплачує торговельним мережам, які забезпечують доставку і продаж. Крім того, у ціну для споживача входить і 20% ПДВ.

Після того як споживач бачить ціну молока в пляшці в магазині і згадує про 6-7 грн/кг, які отримала "бабуся", виникає запитання куди йде решта.

Це що стосується ринку промислово вироблених молокопродуктів, на які йде приблизно 32% виробленого в країні молока.

68% виробленого в країні молока йде на ринок "сірий", де молоко від корови до споживача проходить інший шлях: сарай з коровою — кухня, де виготовляються домашні сир, сметана та масло — транспорт до найближчого міста, де можна продати це все на базарі. І тут ціна формується зовсім інакше.

Одним словом, молоко це бізнес. Це вигідний бізнес, хоча й важкий та ризикований. І українські молочники продовжують ним займатися, незважаючи на складні часи і навіть війну. Успіхи є: в Україні з'явилося досить багато успішних господарств, де молочне виробництво ведеться на рівні світових зразків і приносить непоганий прибуток. Державою робляться спроби "цивілізувати" виробництво молока в господарствах населення шляхом створення так званих сімейних ферм, які зможуть виробляти якісне молоко із застосуванням доступних технологій і дадуть можливість заробітку селянам.

Товарність молока

2023-02-21T23:44:18Z

Infagro:

Товарність молока — це кількість молока, що надійшла у переробку на молочні заводи у відсотках до загального його виробництва. В Україні, порівняно з країнами ЄС, товарність молока низька, за даними 2021 року 36%. Для порівняння: товарність молока в Німеччині 95%.

Фактично, товарність це показник індустріалізації галузі. Він демонструє, яка частка ринку належить переробним підприємствам, а яка являє собою самоорганізований напівтіньовий ринок, який забезпечує виробництво, переробку та збут молока та молочних продуктів дуже різними каналами, не завжди легальними, поза обліком і часто поза податковою системою. В Україні 68% молока виробляється у господарствах населення. І лише невелика його частка надходить в переробку. В загальному обсязі закупівлі сировини заводами це 17% (2021).

'''Історія галузі через призму товарності'''

В Україні товарність молока не завжди була низькою. Вона змінювалася під впливом суспільних змін, які в свою чергу змінювали структуру як виробництва молока, так і його переробки.

Ось графік, який яскраво демонструє історію розвитку української молочної галузі з 1991 року, коли практично майже все молоко, що вироблялося на фермах, надходило у переробку. Його наведено тут для того, щоб показати, коли відбулася радикальна зміна позицій сільськогосподарських підприємств (на графіку "підприємства") і господарств населення у забезпеченні країни молоком. Це трапилося у 1996 році. З тих пір в господарствах населення виробляється молока більше, ніж на фермах.

<html>
<iframe width="100%" height="600" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=media_milkprod" frameborder="0"></iframe><br/>
</html>

У 1990 році товарність молока, що вироблялося на молочнотоварних фермах, становила 97%. Тоді ж товарність молока, виробленого в країні загалом, як на фермах, так і в приватних господарствах, складала 73%.

Зі зміною суспільного ладу, яка відбулася у 1991 році, внаслідок економічних та структурних змін, що її супроводжували, надходження молока на заводи різко скоротилося і найнижчу товарність було зафіксовано у 1999 році: з 73% вона впала до 21%.

У той час йшло переформатування галузі: державні молокозаводи, які зберегли обладнання, ставали акціонерними товариствами, за якими стояли фактичні власники. Цей процес не був миттєвим і йшов він паралельно з подібною ж перебудовою в сільськогосподарському виробництві, коли відбувався поділ власності колгоспів та радгоспів. У цей складний час населення нарощувало виробництво молока, дбаючи про забезпечення своїх родин молочними продуктами та грошима, які можна було отримати за молочну продукцію домашнього виробництва, торгуючи на базарах.

Як видно з графіка, у 1996 році вперше обсяг виробництва молока в господарствах населення перевищив обсяг, вироблений в підприємствах, тобто на молочнотоварних фермах. І з тих пір такий розподіл зберігається. За 27 років підприємства не змогли "наздогнати" господарства населення нарощуючи обсяг виробництва, але значна їх частина почала розглядати виробництво молока як бізнес і розвивати його відповідно до сучасних стандартів генетики тварин, їх годівлі, технологій та збуту молока.

[[Category:Проблеми молочної галузі]]
[[Category:Як влаштована молочна галузь]]

Галузеві об'єднання, асоціації, проекти

2023-02-21T15:16:44Z

Infagro:

В Україні галузеві асоціації почали з'являтися на початку 2000-х. Їх діяльність, як правило, полягає у взаємодії з органами влади для створення сприятливих умов розвитку підприємств - як сільськогосподарських з виробництва сировини, так і переробних. Асоціації консультують урядовців і законотворців стосовно розробки документів, які стосуються потреб галузі, а також інформують уряд про стан галузі та її проблеми, надають пропозиції щодо врегулювання питань, які виникають у ході економічної діяльності підприємств тощо.

Міжнародні організації та представництва також ведуть активну діяльність, фінансуючи різні проекти та програми розвитку молочної галузі України.

Для журналіста спілкування з галузевими асоціаціями і проектами може бути корисним, оскільки вони є джерелом актуальної інформації, постійно перебуваючи в контакті з реальним бізнесом та органами влади.

__TOC__

==Асоціація виробників молока==
'''Асоціація виробників молока''' (АВМ) була офіційно зареєстрована весною 2009 року як неприбуткова, добровільна організація, офіційно зареєстрована. На 01.01.2022 членами об’єднання були 150 господарств із загальним поголів’ям корів більше 86 тис. голів та спільним земельним банком 1,3 млн га. Основною ціллю АВМ є захист прав та інтересів підприємств у галузі молочного скотарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

Андрій Дикун, президент

Ганна Лавренюк, віце-президент

'''Сайт:''' https://avm-ua.org/uk

'''Контакти:''' https://avm-ua.org/uk/contact

==Асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти»==
Асоціація українських виробників '''«Морозиво і заморожені продукти»''' створена у 2001 році. До складу входять 36 організацій. Це підприємства – виробники морозива і заморожених продуктів. Асоціація захищає права і інтереси українських виробників, сприяє розвитку виробництва морозива, заморожених продуктів і індустрії холоду, здійснює інформаційну підтримку підприємств, розвиває взаємовигідні зовнішньоекономічні зв'язки, укріплює науково виробничий потенціал підприємств.

Бартковський Ігор Ілліч, президент

'''Сайт:''' http://www.auvm.com.ua/

'''Контакти:''' http://www.auvm.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=10&Itemid=199

==Громадська спілка «Інноваційне фермерство та кооперація»==
Громадська спілка '''«Інноваційне фермерство та кооперація»''' (ІФК) неприбуткова організація, створена в серпні 2016 року з метою розвитку конкурентоспроможності малого та середнього фермерства

Світлана Жаглова, виконавчий директор

'''Сайт:''' https://ifnc.com.ua/

'''Контакти:'''<br/>
+380 67 318 5714<br/>
+380 50 318 5714<br/>
info@ifnc.com.ua

==Національна асоціація виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко»==
Головним завданням Національної асоціації '''«Укрконсервмолоко»''' є сприяння розвитку виробництва молочноконсервної продукції, продуктів дитячого харчування, інших видів продукції харчової промисловості та переробки сільгосппродуктів.

Нагайцева Тамара Михайлівна, генеральний директор

'''Сайт:''' https://naukm.wordpress.com/

'''Контакти:'''<br/>
+380 44 278 6532<br/>
ukrkonservmoloko@gmail.com

==Національна асоціація молочників України «Укрмолпром»==
'''«Укрмолпром»''' надає консультативні послуги з питань економіки, технології, техніки безпеки, а також вивчає кон’юктуру внутрішнього та зовнішнього ринків,
сприяє реалізації матеріальних ресурсів та готової продукції, розробляє та забезпечує підприємства нормативно-технічною документацією, проводить семінари, наради, організує виставки, дегустації продукції.

Бондаренко Василь Маркович, голова

'''Сайт:''' https://uk-ua.facebook.com/ukrmolprom/

'''Контакти:'''<br/>
+380 44 226 2783<br/>
ukrmolprom@gmail.com

==Об'єднання «Спілка молочних підприємств України»==
'''Спілка молочних підприємств України''' (СМПУ) була створена в 2001 році. До неї увійшли 19 суб’єктів господарювання: молокопереробні компанії з іноземним та вітчизняним капіталом, виробники обладнання, упаковки, інгредієнтів для молокопереробних підприємств та інші. Зараз (лютий 2023) до СМПУ входять 53 компанії.

Чагаровський Вадим Петрович, голова Спілки

'''Сайт:''' https://uadairy.com/

'''Контакти:''' https://uadairy.com/kontakty/

==Проект «Сімейні молочні ферми»==
У 2017 році на Рівненщині розпочато великий проект з розвитку молочного тваринництва на селі. Проект реалізується Кластером «Натуральне молоко», за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест», та має всі перспективи стати одним з рушіїв розвитку сільської місцевості України. Проект спрямований на розвиток молочного тваринництва шляхом допомоги у створенні сімейних молочних ферм та молочних кооперативів на їх основі.

Немеришина Наталія Миколаївна, керівник проекту

'''Сайт:''' https://smf.org.ua/

'''Контакти:'''<br/>
+380 97 774 2540<br/>
+380 96 727 5037<br/>
+380 96 147 8184<br/>
smf.sitarchuk.inna@gmail.com<br/>
nnemerishina@gmail.com

==Швейцарсько-українська програма «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP)==
Швейцарсько-українська програма '''«Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України»''' (коротка назва: Quality FOOD Trade Program впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства ([[FiBL]], Швейцарія) у партнерстві із [[SAFOSO|SAFOSO AG]] (Швейцарія).

Загальна мета Програми – зростання торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах на внутрішньому та експортному ринках шляхом досягнення двох цілей:

Ціль 1: підвищення якості та безпечності продукції в органічному та молочному секторах;

Ціль 2: підвищення торговельного потенціалу на внутрішньому та зовнішньому ринках продукції з вищою доданою вартістю відповідно в органічному та молочному секторах.

Ігор Кравченко, Місцевий керівник Програми

Ірина Висоцька, Координаторка компонента «Молочний сектор»

'''Сайт:''' https://qftp.org/

'''Контакти:''' https://qftp.org/contact/

==Надавачі дорадчих та консультаційних послуг в молочному секторі==

Каталог надавачів дорадчих та консультаційних послуг в молочному секторі містить розділи:

Сільськогосподарські дорадники<br/>
Дорадчі служби<br/>
Консультанти<br/>
Консультаційні компанії<br/>
Лабораторії<br/>
Наукові та освітні організації<br/>
Інформаційно-консультаційні компанії та агентства<br/>

'''Сайт''': http://www.dorada.org.ua/uk/katalog-nadavachiv-doradchih-ta-konsul-tacijnih-poslug-u-molochnomu-sektori

Галузеві об'єднання, асоціації, проекти

2023-02-21T15:16:08Z

Infagro:

В Україні галузеві асоціації почали з'являтися на початку 2000-х. Їх діяльність, як правило, полягає у взаємодії з органами влади для створення сприятливих умов розвитку підприємств - як сільськогосподарських з виробництва сировини, так і переробних. Асоціації консультують урядовців і законотворців стосовно розробки документів, які стосуються потреб галузі, а також інформують уряд про стан галузі та її проблеми, надають пропозиції щодо врегулювання питань, які виникають у ході економічної діяльності підприємств тощо.

Міжнародні організації та представництва також ведуть активну діяльність, фінансуючи різні проекти та програми розвитку молочної галузі України.

Для журналіста спілкування з галузевими асоціаціями і проектами може бути корисним, оскільки вони є джерелом актуальної інформації, постійно перебуваючи в контакті з реальним бізнесом та органами влади.

__TOC__

==Асоціація виробників молока==
'''Асоціація виробників молока''' (АВМ) була офіційно зареєстрована весною 2009 року як неприбуткова, добровільна організація, офіційно зареєстрована. На 01.01.2022 членами об’єднання були 150 господарств із загальним поголів’ям корів більше 86 тис. голів та спільним земельним банком 1,3 млн га. Основною ціллю АВМ є захист прав та інтересів підприємств у галузі молочного скотарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

Андрій Дикун, президент

Ганна Лавренюк, віце-президент

'''Сайт:''' https://avm-ua.org/uk

'''Контакти:''' https://avm-ua.org/uk/contact

==Асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти»==
Асоціація українських виробників '''«Морозиво і заморожені продукти»''' створена у 2001 році. До складу входять 36 організацій. Це підприємства – виробники морозива і заморожених продуктів. Асоціація захищає права і інтереси українських виробників, сприяє розвитку виробництва морозива, заморожених продуктів і індустрії холоду, здійснює інформаційну підтримку підприємств, розвиває взаємовигідні зовнішньоекономічні зв'язки, укріплює науково виробничий потенціал підприємств.

Бартковський Ігор Ілліч, президент

'''Сайт:''' http://www.auvm.com.ua/

'''Контакти:''' http://www.auvm.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=10&Itemid=199

==Громадська спілка «Інноваційне фермерство та кооперація»==
Громадська спілка '''«Інноваційне фермерство та кооперація»''' (ІФК) неприбуткова організація, створена в серпні 2016 року з метою розвитку конкурентоспроможності малого та середнього фермерства

Світлана Жаглова, виконавчий директор

'''Сайт:''' https://ifnc.com.ua/

'''Контакти:'''<br/>
+380 67 318 5714<br/>
+380 50 318 5714<br/>
info@ifnc.com.ua

==Національна асоціація виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко»==
Головним завданням Національної асоціації '''«Укрконсервмолоко»''' є сприяння розвитку виробництва молочноконсервної продукції, продуктів дитячого харчування, інших видів продукції харчової промисловості та переробки сільгосппродуктів.

Нагайцева Тамара Михайлівна, генеральний директор

'''Сайт:''' https://naukm.wordpress.com/

'''Контакти:'''<br/>
+380 44 278 6532<br/>
ukrkonservmoloko@gmail.com

==Національна асоціація молочників України «Укрмолпром»==
'''«Укрмолпром»''' надає консультативні послуги з питань економіки, технології, техніки безпеки, а також вивчає кон’юктуру внутрішнього та зовнішнього ринків,
сприяє реалізації матеріальних ресурсів та готової продукції, розробляє та забезпечує підприємства нормативно-технічною документацією, проводить семінари, наради, організує виставки, дегустації продукції.

Бондаренко Василь Маркович, голова

'''Сайт:''' https://uk-ua.facebook.com/ukrmolprom/

'''Контакти:'''<br/>
+380 44 226 2783<br/>
ukrmolprom@gmail.com

==Об'єднання «Спілка молочних підприємств України»==
'''Спілка молочних підприємств України''' (СМПУ) була створена в 2001 році. До неї увійшли 19 суб’єктів господарювання: молокопереробні компанії з іноземним та вітчизняним капіталом, виробники обладнання, упаковки, інгредієнтів для молокопереробних підприємств та інші. Зараз (грудень 2022) до СМПУ входять 53 компанії.

Чагаровський Вадим Петрович, голова Спілки

'''Сайт:''' https://uadairy.com/

'''Контакти:''' https://uadairy.com/kontakty/

==Проект «Сімейні молочні ферми»==
У 2017 році на Рівненщині розпочато великий проект з розвитку молочного тваринництва на селі. Проект реалізується Кластером «Натуральне молоко», за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест», та має всі перспективи стати одним з рушіїв розвитку сільської місцевості України. Проект спрямований на розвиток молочного тваринництва шляхом допомоги у створенні сімейних молочних ферм та молочних кооперативів на їх основі.

Немеришина Наталія Миколаївна, керівник проекту

'''Сайт:''' https://smf.org.ua/

'''Контакти:'''<br/>
+380 97 774 2540<br/>
+380 96 727 5037<br/>
+380 96 147 8184<br/>
smf.sitarchuk.inna@gmail.com<br/>
nnemerishina@gmail.com

==Швейцарсько-українська програма «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP)==
Швейцарсько-українська програма '''«Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України»''' (коротка назва: Quality FOOD Trade Program впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства ([[FiBL]], Швейцарія) у партнерстві із [[SAFOSO|SAFOSO AG]] (Швейцарія).

Загальна мета Програми – зростання торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах на внутрішньому та експортному ринках шляхом досягнення двох цілей:

Ціль 1: підвищення якості та безпечності продукції в органічному та молочному секторах;

Ціль 2: підвищення торговельного потенціалу на внутрішньому та зовнішньому ринках продукції з вищою доданою вартістю відповідно в органічному та молочному секторах.

Ігор Кравченко, Місцевий керівник Програми

Ірина Висоцька, Координаторка компонента «Молочний сектор»

'''Сайт:''' https://qftp.org/

'''Контакти:''' https://qftp.org/contact/

==Надавачі дорадчих та консультаційних послуг в молочному секторі==

Каталог надавачів дорадчих та консультаційних послуг в молочному секторі містить розділи:

Сільськогосподарські дорадники<br/>
Дорадчі служби<br/>
Консультанти<br/>
Консультаційні компанії<br/>
Лабораторії<br/>
Наукові та освітні організації<br/>
Інформаційно-консультаційні компанії та агентства<br/>

'''Сайт''': http://www.dorada.org.ua/uk/katalog-nadavachiv-doradchih-ta-konsul-tacijnih-poslug-u-molochnomu-sektori

Молокопереробка після року війни

2023-02-20T22:13:25Z

Infagro:

Після року воєнних дій, у лютому 2023 року, Держстат оприлюднив дані щодо [https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2023/kap/kap_ue_22_.xls кількості активних підприємств], показавши їх в розподілі за регіонами України та видами економічної діяльності на 1 листопада 2022 року. Діяльність молочних підприємств представлена категорією “Переробка молока, виробництво масла та сиру”. Враховано як великі підприємства, так і маленькі цехи, без інформації про обсяг виробництва.

Через військову агресію рф і, як наслідок, руйнацію економіки, за рік воєнних дій в статистиці промислових потужностей молокопереробки сталися суттєві зміни. За даними Держстату, на 1 листопада 2022 налічувалося 354 підприємства, пов’язаних з діяльністю «переробка молока, виробництво масла та сирів», що на 43 підприємства менше (-11%), ніж на 1 листопада 2021 року. Але слід зазначити, що підприємств, які можна впевнено назвати «молочний завод», в Україні значно менше.

[[Файл:Зміна кількості підприємств 2022.jpg|link=|class=fullwidth]]

Загалом, найбільша кількість молокопереробних підприємств на 1 листопада 2022 року зафіксована у Києві, Вінницькій, Львівській та Полтавській областях. Найменша – у Луганській та Чернівецькій.

За офіційною інформацією, найбільш суттєвим стало зниження кількості молокозаводів у Харківській, Дніпропетровській областях та Києві. При цьому є приклади незначного збільшення кількості профільних підприємств у Житомирській, Львівській, Рівненській, Закарпатській та Сумській областях.

[https://t.me/UA825/6| UA-82.5]

[[Категорія:Як влаштована молочна галузь]]

Закупівельна ціна на молоко. Чому вона різна

2023-02-20T17:14:38Z

Infagro:

Сире молоко, що надходить у переробку, виробляється у підприємствах, що мають молочні ферми, і у господарствах населення.

Оскільки якість молока, прийнятного для переробки, регламентована і розрізняється за кількома показниками, відповідно, і закупівельна ціна буде різною. Крім того, на закупівельну ціну впливає сезонність. Весною та влітку молока більше і воно, як правило, дешевшає, а восени та взимку його менше і воно більш дороге.

Молоко, вироблене на молочнотоварних фермах, загалом більш якісне, адже якщо підприємство розглядає виробництво молока як бізнес, то розуміння зв'язку якості молока з ціною стимулює до забезпечення правильного утримання худоби, турботи про її здоров'я і благополуччя, про комфортні умови утримання, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Особлива увага приділяється раціону годівлі, ветеринарному обслуговуванню та іншим чинникам, які вливають на якість молока і, як наслідок, на закупівельну ціну. Забезпечення високої якості вимагає витрат, і тому закупівельна ціна молока підприємств досить висока:

<html>
<iframe width="100%" height="400" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=uapricerawmilk" frameborder="0"></iframe>
</html>

Що стосується господарств населення, то вони, як правило, не мають належних умов для дотримання всіх вимог до якості молока для переробки. Крім того, той шлях, який проходить молоко конкретного приватного господаря до заводських воріт — пункт збирання молока у селі, де молоко корів різних дворів конкретного села змішується вперше, потім молоковоз посередника, де до цієї суміші додається така само суміш, заготовлена приймальним пунктом інших сіл — майже не залишає шансу на те, що молоко, доставлене на завод збирачем, буде такої ж високої якості як те, що привозиться безпосередньо з молочнотоварних ферм. Тому і оцінять це молоко відповідно до тих характеристик, які визначить приймальна лабораторія заводу. І його закупівельна ціна буде нижчою.

Молокозавод оцінює сире молоко не за місцем його виробництва (ферма чи селянське подвір'я), а за регламентованими показниками якості. За великим рахунком, заводу все одно, де саме вироблене молоко, якщо показники його якості відповідають технологічним вимогам. Вся справа в тому, що враховуючи все, що впливає на якість молока корів, що утримуються у господарствах населення — догляд за ними, забезпечення належного раціону та ветеринарного обслуговування, а особливо недосконалість схеми його збору та доставки до заводу, малоймовірно, що це молоко матиме такі ж само показники якості, як те, що постачають підприємства.
Тому й ціна, яку платять заводи підприємствам та заготівельникам молока від населення, відрізняється.

[[Category:Про гроші]]

Відносини молочних компаній і торговельних мереж

2023-02-18T13:19:09Z

Infagro:

Зручність продажу своєї продукції через торговельні мережі, які почали з'являтися в Україні наприкінці 90-х, виробники харчових продуктів оцінили досить швидко. Збут продукції через мережі дійсно був зручним. Але з'явилася інша проблема: мережі мали значно більшу ринкову вагу і, відповідно, сильнішу переговорну позицію, ніж більшість вітчизняних виробників харчової продукції. Це призвело до диктату мереж, який проявлявся, зокрема, у формуванні договорів, які містили невигідні для постачальників умови, на які все одно доводилося погоджуватися. Їх не можна було обговорювати, тільки приймати. Або йти в інші мережі. Оскільки мереж було (і є) небагато, неважко зрозуміти, що умови всюди були приблизно однакові.

Особливо болючим питанням стало порушення мережами терміну платежів. Затримки виплат за вже проданий товар сягали, за словами молокозаводів, 70 днів, борги мереж накопичувалися. Зростало невдоволення молокозаводів таким партнерством. Врешті решт, у 2021 році з'явилися спроби врегулювання відносин законодавчим шляхом. На розгляд комітетів ВР один за одним подавалися законопроекти: №6068, №6068-1, №6068-2, №6068-3 та №6155. Жоден з них поки що (жовтень 2022) не прийнято. Крім того, перед самим початком війни з'явився підписаний 27 харчовими асоціаціями лист до ВР з проханням доопрацювати положення цих законопроектів з урахуванням погодженої асоціаціями спільної позиції та [https://media.infagro.com.ua/images/1/11/Директива_%28ЄС%29_2019-633_Європейського_Парламету_та_Ради_від_2019-04-17.pdf Директиви Європарламенту і Ради ЄС 2019/633 від 17 квітня 2019 "Про недобросовісну торговельну практику у відносинах між підприємствами в ланцюзі постачання сільськогосподарськоı̈ продукціı̈ та харчових продуктів»].

На початку жовтня 2022 року все ще тривали дискусії, зустрічі і круглі столи, було залучено Комітет з економічного розвитку ВР. У лютому 2023 року харчові асоціації все ще продовжують наполягати на прийнятті закону, який наблизить відносини постачальників і мереж в Україні до європейських практик. Після тривалих обговорень, як тимчасовий, до прийняття закону, крок, асоціації пропонували Кабміну прийняти постанову, що визначатиме обов'язкові терміни платежів для різних видів продукції. Асоціації стверджують, що практику використання мережами притриманих грошей постачальників для безкоштовного кредитування потреб торгівлі потрібно припиняти. Це вимиває обігові кошти харчових підприємств і ставить деякі з них перед зазгорою банкрутства.

Торговельні мережі запевняють, що необхідності в прийнятті закону немає, а законодавчі обмеження погіршать становище мереж, яке тільки зараз почало покращуватися після втрат торгових площ внаслідок обстрілів та відтоку персоналу у перші місяці війни. Також вони закликають не звинувачувати в затримках платежів всі мережі підряд, адже є такі, які платять вчасно і до яких постачальники претензій не мають. Висловлюються застереження щодо наслідків жорсткого регулювання платіжного режиму, яке, на їх думку, може призвести до банкрутства мереж. І тоді постраждають всі.

Швидкого вирішення проблеми, яка, до речі, існує не тільки в Україні, чекати очевидно не варто. Протистояння постачальників і торговельних мереж продовжується, рішення, яке б влаштовувало всі сторони, поки що не знайдено. В розв'язанні проблеми беруть участь Мінекономіки України, Комітет ВР з економічного розвитку та Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, а також асоціації харчової промисловості.

Як вирішують цю проблему в ЄС і як впроваджується країнами Європи вже згадана Директива 2019/633, можна прочитати в [https://infagro.com.ua/ua/2022/01/10/yak-vprovadzhuyetsya-direktiva-yes-pro-nechesni-torgovi-praktiki-v-riznih-krayinah/ огляді Інфагро].

[[Category:Проблеми молочної галузі]]

Відносини молочних компаній і торговельних мереж

2023-02-18T13:14:58Z

Infagro:

Зручність продажу своєї продукції через торговельні мережі, які почали з'являтися в Україні наприкінці 90-х, виробники харчових продуктів оцінили досить швидко. Збут продукції через мережі дійсно був зручним. Але з'явилася інша проблема: мережі мали значно більшу ринкову вагу і, відповідно, сильнішу переговорну позицію, ніж більшість вітчизняних виробників харчової продукції. Це призвело до диктату мереж, який проявлявся, зокрема, у формуванні договорів, які містили невигідні для постачальників умови, на які все одно доводилося погоджуватися. Їх не можна було обговорювати, тільки приймати. Або йти в інші мережі. Оскільки мереж було (і є) небагато, неважко зрозуміти, що умови всюди були приблизно однакові.

Особливо болючим питанням стало порушення мережами терміну платежів. Затримки виплат за вже проданий товар сягали, за словами молокозаводів, 70 днів, борги мереж накопичувалися. Зростало невдоволення молокозаводів таким партнерством. Врешті решт, у 2021 році з'явилися спроби врегулювання відносин законодавчим шляхом. На розгляд комітетів ВР один за одним подавалися законопроекти: №6068, №6068-1, №6068-2, №6068-3 та №6155. Жоден з них поки що (жовтень 2022) не прийнято. Крім того, перед самим початком війни з'явився підписаний 27 харчовими асоціаціями лист до ВР з проханням доопрацювати положення цих законопроектів з урахуванням погодженої асоціаціями спільної позиції та [https://media.infagro.com.ua/images/1/11/Директива_%28ЄС%29_2019-633_Європейського_Парламету_та_Ради_від_2019-04-17.pdf Директиви Європарламенту і Ради ЄС 2019/633 від 17 квітня 2019 "Про недобросовісну торговельну практику у відносинах між підприємствами в ланцюзі постачання сільськогосподарськоı̈ продукціı̈ та харчових продуктів»].

На початку жовтня 2022 року все ще тривали дискусії, зустрічі і круглі столи, було залучено Комітет з економічного розвитку ВР. Харчові асоціації наполягають на прийнятті закону, який наблизить відносини постачальників і мереж в Україні до європейських практик. Як тимчасовий, до прийняття закону, крок вони пропонують Кабміну прийняти постанову, що визначатиме обов'язкові терміни платежів для різних видів продукції. Асоціації стверджують, що практику використання мережами притриманих грошей постачальників для безкоштовного кредитування потреб торгівлі потрібно припиняти. Це вимиває обігові кошти харчових підприємств і ставить деякі з них перед зазгорою банкрутства.

Торговельні мережі запевняють, що необхідності в прийнятті закону немає, це погіршить становище мереж, яке тільки зараз почало покращуватися після втрат торгових площ внаслідок обстрілів та відтоку персоналу. Також вони закликають не звинувачувати в затримках платежів всі мережі підряд, адже є такі, які платять вчасно і до яких постачальники претензій не мають. Висловлюються застереження щодо наслідків жорсткого регулювання платіжного режиму, яке, на їх думку, може призвести до банкрутства мереж. І тоді постраждають всі.

Швидкого вирішення проблеми, яка, до речі, існує не тільки в Україні, чекати очевидно не варто. Протистояння постачальників і торговельних мереж продовжується, рішення, яке б влаштовувало всі сторони, поки що не знайдено. В розв'язанні проблеми беруть участь Мінекономіки України, Комітет ВР з економічного розвитку та Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, а також асоціації харчової промисловості.

Як вирішують цю проблему в ЄС і як впроваджується країнами Європи вже згадана Директива 2019/633, можна прочитати в [https://infagro.com.ua/ua/2022/01/10/yak-vprovadzhuyetsya-direktiva-yes-pro-nechesni-torgovi-praktiki-v-riznih-krayinah/ огляді Інфагро].

[[Category:Проблеми молочної галузі]]

Молокопереробка після року війни

2023-02-17T23:08:03Z

Infagro:

Після року воєнних дій, у лютому 2023 року, Держстат оприлюднив дані щодо [https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2023/kap/kap_ue_22_.xls кількості активних підприємств], показавши їх в розподіл за регіонами України та видами економічної діяльності на 1 листопада 2022 року. Діяльність молочних підприємств представлена категорією “Переробка молока, виробництво масла та сиру”. Враховано як великі підприємства, так і маленькі цехи, без інформації про обсяг виробництва.

Через військову агресію рф і, як наслідок, руйнацію економіки, за рік воєнних дій в статистиці промислових потужностей молокопереробки сталися суттєві зміни. За даними Держстату, на 1 листопада 2022 налічувалося 354 підприємства, пов’язаних з діяльністю «переробка молока, виробництво масла та сирів», що на 43 підприємства менше (-11%), ніж на 1 листопада 2021 року. Але слід зазначити, що підприємств, які можна впевнено назвати «молочний завод», в Україні значно менше.

[[Файл:Зміна кількості підприємств 2022.jpg|link=|class=fullwidth]]

Загалом, найбільша кількість молокопереробних підприємств на 1 листопада 2022 року зафіксована у Києві, Вінницькій, Львівській та Полтавській областях. Найменша – у Луганській та Чернівецькій.

За офіційною інформацією, найбільш суттєвим стало зниження кількості молокозаводів у Харківській, Дніпропетровській областях та Києві. При цьому є приклади незначного збільшення кількості профільних підприємств у Житомирській, Львівській, Рівненській, Закарпатській та Сумській областях.

[https://t.me/UA825/6| UA-82.5]

[[Категорія:Як влаштована молочна галузь]]

Молокопереробка після року війни

2023-02-17T23:07:26Z

Infagro:

Після року воєнних дій, у лютому 2023 року, Держстат оприлюднив дані щодо [https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2023/kap/kap_ue_22_.xls кількості активних підприємств], показавши їх в розподіл за регіонами України та видами економічної діяльності на 1 листопада 2022 року. Діяльність молочних підприємств представлена категорією “Переробка молока, виробництво масла та сиру”. Враховано як великі підприємства, так і маленькі цехи, без інформації про обсяг виробництва.

Через військову агресію рф і, як наслідок, руйнацію економіки, за рік воєнних дій в статистиці промислових потужностей молокопереробки сталися суттєві зміни. За даними Держстату, на 1 листопада 2022 налічувалося 354 підприємства, пов’язаних з діяльністю «переробка молока, виробництво масла та сирів», що на 43 підприємства менше (-11%), ніж на 1 листопада 2021 року. Але слід зазначити, що підприємств, які можна впевнено назвати «молочний завод», в Україні значно менше.

[[Файл:Зміна кількості підприємств 2022.jpg|link=|class=fullwidth]]

Загалом, найбільша кількість молокопереробних підприємств на 1 листопада 2022 року зафіксована у Києві, Вінницькій, Львівській та Полтавській областях. Найменша – у Луганській та Чернівецькій.

За офіційною інформацією, найбільш суттєвим стало зниження кількості молокозаводів у Харківський, Дніпропетровській областях та Києві. При цьому є приклади незначного збільшення кількості профільних підприємств у Житомирській, Львівській, Рівненській, Закарпатській та Сумській областях.

[https://t.me/UA825/6| UA-82.5]

[[Категорія:Як влаштована молочна галузь]]

Молокопереробка після року війни

2023-02-17T23:05:43Z

Infagro:

Після року воєнних дій, у лютому 2023 року, Держстат оприлюднив дані щодо [https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2023/kap/kap_ue_22_.xls кількості активних підприємств], показавши їх в розподіл за регіонами України та видами економічної діяльності на 1 листопада 2022 року. Діяльність молочних підприємств представлена категорією “Переробка молока, виробництво масла та сиру”. Враховано як великі підприємства, так і маленькі цехи, без інформації про обсяг виробництва.

Через військову агресію рф і, як наслідок, руйнацію економіки, за рік воєнних дій в статистиці промислових потужностей молокопереробки сталися суттєві зміни. За даними Держстату, на 1 листопада 2022 налічувалося 354 підприємства, пов’язаних з діяльністю «переробка молока, виробництво масла та сирів», що на 43 підприємства менше (-11%), ніж на 1 листопада 2021 року. Але слід зазначити, що підприємств, які можна впевнено назвати «молочний завод», в Україні значно менше.

[[Файл:Зміна кількості підприємств 2022.jpg|link=|class=fullwidth]]

Загалом, найбільша кількість молокопереробних підприємств на 1 листопада 2022 року зафіксована у Києві, Вінницькій, Львівській та Полтавській областях. Найменша – у Луганській та Чернівецькій.

Відповідно до офіційної інформації, найбільш суттєвим стало зниження кількості молокозаводів у Харківський, Дніпропетровській областях та Києві. При цьому є приклади незначного збільшення кількості профільних підприємств у Житомирській, Львівській, Рівненській, Закарпатській та Сумській областях.

[https://t.me/UA825/6| UA-82.5]

[[Категорія:Як влаштована молочна галузь]]

Молокопереробка після року війни

2023-02-17T17:42:29Z

Infagro:

Після року воєнних дій, у лютому 2023 року, Держстат оприлюднив дані щодо [https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2023/kap/kap_ue_22_.xls кількості активних підприємств], показавши їх в розподілі за регіонами України та видами економічної діяльності на 1 листопада 2022 року. Діяльність молочних підприємств представлена категорією “Переробка молока, виробництво масла та сиру”. Враховано як великі підприємства, так і маленькі цехи, без інформації про обсяг виробництва.

Через військову агресію рф і, як наслідок, руйнацію економіки, за рік воєнних дій в статистиці промислових потужностей молокопереробки сталися суттєві зміни. За даними Держстату, на 1 листопада 2022 налічувалося 354 підприємства, пов’язаних з діяльністю «переробка молока, виробництво масла та сирів», що на 43 підприємства менше (-11%), ніж на 1 листопада 2021 року. Але слід зазначити, що підприємств, які можна впевнено назвати «молочний завод», в Україні значно менше.

[[Файл:Зміна кількості підприємств 2022.jpg|link=|class=fullwidth]]

Загалом, найбільша кількість молокопереробних підприємств на 1 листопада 2022 року зафіксована у Києві, Вінницькій, Львівській та Полтавській областях. Найменша – у Луганській та Чернівецькій.

Відповідно до офіційної інформації, найбільш суттєвим стало зниження кількості молокозаводів у Харківський, Дніпропетровській областях та Києві. При цьому є приклади незначного збільшення кількості профільних підприємств у Житомирській, Львівській, Рівненській, Закарпатській та Сумській областях.

[https://t.me/UA825/6| UA-82.5]

[[Категорія:Як влаштована молочна галузь]]

Молокопереробка після року війни

2023-02-17T17:35:52Z

Infagro:

Після року воєнних дій, у лютому 2023 року, Держстат оприлюднив дані щодо [https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2023/kap/kap_ue_22_.xls кількості активних підприємств], показавши їх в розподілі за регіонами України та видами економічної діяльності на 1 листопада 2022 року. Діяльність молочних підприємств представлена категорією “Переробка молока, виробництво масла та сиру”. Враховано як великі підприємства, так і маленькі цехи, без інформації про обсяг виробництва.

Через військову агресію рф і, як наслідок, руйнацію економіки, за рік воєнних дій в статистиці промислових потужностей молокопереробки сталися суттєві зміни. За даними Держстату, на 1 листопада 2022 налічувалося 354 підприємства, пов’язаних з діяльністю «переробка молока, виробництво масла та сирів», що на 43 підприємства менше (-11%), ніж на 1 листопада 2021 року. Але слід зазначити, що підприємств, які можна впевнено назвати «молочний завод», в Україні значно менше.

[[Файл:Зміна кількості підприємств 2022.jpg|link=|class=fullwidth]]

Загалом, найбільша кількість молокопереробних підприємств на 1 листопада 2022 року зафіксована у Києві, Вінницькій, Львівській та Полтавській областях. Найменша – у Луганській та Чернівецькій.

Відповідно до офіційної інформації, найбільш суттєвим стало зниження кількості молокозаводів у Харківський, Дніпропетровській областях та Києві. При цьому є приклади незначного збільшення кількості профільних підприємств у Житомирській, Львівській, Рівненській, Закарпатській та Сумській областях.

[[Категорія:Як влаштована молочна галузь]]

Молокопереробка після року війни

2023-02-17T17:33:19Z

Infagro:

Після року воєнних дій, у лютому 2023 року, Держстат оприлюднив дані щодо [https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2023/kap/kap_ue_22_.xls кількості активних підприємств], показавши їх в розподілі за регіонами України та видами економічної діяльності на 1 листопада 2022 року. Діяльність молочних підприємств представлена категорією “Переробка молока, виробництво масла та сиру”. Враховано як великі підприємства, так і маленькі цехи, без інформації про обсяг виробництва.

Через військову агресію рф і, як наслідок, руйнацію економіки, за рік воєнних дій в статистиці промислових потужностей молокопереробки сталися суттєві зміни. За даними Держстату, на 1 листопада 2022 налічувалося 354 підприємства, пов’язаних з діяльністю «переробка молока, виробництво масла та сирів», що на 43 підприємства менше (-11%), ніж на 1 листопада 2021 року. Але слід зазначити, що підприємств, які можна впевнено назвати «молочний завод», в Україні значно менше.

[[Файл:Зміна кількості підприємств 2022.jpg|link=|class=fullwidth]]

Загалом, найбільша кількість молокопереробних підприємств на 1 листопада 2022 року зафіксована у Києві, Вінницькій, Львівській та Полтавській областях. Найменша – у Луганській та Чернівецькій.

Відповідно до офіційної інформації, найбільш суттєвим стало зниження кількості молокозаводів у Харківський, Дніпропетровській областях та Києві. При цьому є приклади незначного збільшення кількості профільних підприємств у Житомирській, Львівській, Рівненській, Закарпатській та Сумській областях.

Файл:Зміна кількості підприємств 2022.jpg

2023-02-17T17:31:32Z

Infagro:

Молокопереробка після року війни

2023-02-17T17:28:30Z

Infagro:

Після року воєнних дій, у лютому 2023 року, Держстат оприлюднив дані щодо [https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2023/kap/kap_ue_22_.xls кількості активних підприємств], показавши їх в розподілі за регіонами України та видами економічної діяльності на 1 листопада 2022 року. Діяльність молочних підприємств представлена категорією “Переробка молока, виробництво масла та сиру”. Враховано як великі підприємства, так і маленькі цехи, без інформації про обсяг виробництва.

Через військову агресію рф і, як наслідок, руйнацію економіки, за рік воєнних дій в статистиці промислових потужностей молокопереробки сталися суттєві зміни. За даними Держстату, на 1 листопада 2022 налічувалося 354 підприємства, пов’язаних з діяльністю «переробка молока, виробництво масла та сирів», що на 43 підприємства менше (-11%), ніж на 1 листопада 2021 року. Але слід зазначити, що підприємств, які можна впевнено назвати «молочний завод», в Україні значно менше.

Загалом, найбільша кількість молокопереробних підприємств на 1 листопада 2022 року зафіксована у Києві, Вінницькій, Львівській та Полтавській областях. Найменша – у Луганській та Чернівецькій.

Відповідно до офіційної інформації, найбільш суттєвим стало зниження кількості молокозаводів у Харківський, Дніпропетровській областях та Києві. При цьому є приклади незначного збільшення кількості профільних підприємств у Житомирській, Львівській, Рівненській, Закарпатській та Сумській областях.

Молокопереробка після року війни

2023-02-16T21:55:21Z

Infagro:

Після року воєнних дій, у лютому 2023 року, Держстат оприлюднив дані щодо [https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2023/kap/kap_ue_22_.xls кількості активних підприємств], показавши їх в розподілі за регіонами України та видами економічної діяльності на 1 листопада 2022 року. Діяльність молочних підприємств представлена категорією “Переробка молока, виробництво масла та сиру”. Враховано як великі підприємства, так і маленькі цехи, без інформації про обсяг виробництва.

Через військову агресію рф і, як наслідок, руйнацію економіки, за рік воєнних дій в статистиці промислових потужностей молокопереробки сталися суттєві зміни. За даними Держстату, на 1 листопада 2022 налічувалося 354 підприємства, пов’язаних з діяльністю «переробка молока, виробництво масла та сирів», що на 43 підприємства менше (-11%), ніж на 1 листопада 2021 року. Але слід зазначити, що підприємств, які можна впевнено назвати «молочний завод», в Україні зачно менше.

Загалом, найбільша кількість молокопереробних підприємств на 1 листопада 2022 року зафіксована у Києві, Вінницькій, Львівській та Полтавській областях. Найменша – у Луганській та Чернівецькій.

Відповідно до офіційної інформації, найбільш суттєвим стало зниження кількості молокозаводів у Харківський, Дніпропетровській областях та Києві. При цьому є приклади незначного збільшення кількості профільних підприємств у Житомирській, Львівській, Рівненській, Закарпатській та Сумській областях.

Молокопереробка після року війни

2023-02-16T21:53:00Z

Infagro:

Після року воєнних дій, у лютому 2023 року, Держстат оприлюднив дані щодо [https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2023/kap/kap_ue_22_.xls кількості активних підприємств], показавши їх в розподілі за регіонами України та видами економічної діяльності на 1 листопада 2022 року. Діяльність молочних підприємств представлена категорією “Переробка молока, виробництво масла та сиру”. Враховано як великі підприємства, так і маленькі цехи, без інформації про обсяг виробництва.

Через військову агресію рф і, як наслідок, руйнацію економіки, за рік воєнних дій в статистиці промислових потужностей молокопереробки сталися суттєві зміни. За даними Держстату, на 1 листопада 2022 налічувалося 354 підприємства, пов’язаних з діяльністю «переробка молока, виробництво масла та сирів», що на 43 підприємства менше (-11%), ніж на 1 листопада 2021 року. Але слід зазначити, що підприємств, які можна впевнено назвати «молочний завод», в Україні зачно менше.

Загалом, найбільша кількість молокопереробних підприємств на 1 листопада 2022 року зафіксована у Києві, Вінницькій, Львівській та Полтавській областях. Найменша – у Луганській та Чернівецькій.

Відповідно до офіційної інформації, найбільш суттєвим стало зниження кількості молокозаводів у Харківський, Дніпропетровській областях та Києві. При цьому є приклади незначного збільшення кількості профільних підприємств у Житомирській, Львівській, Рівненській, Закарпатській та Сумській областях.

<nowiki>[[Category:Як влаштована молочна галузь]]</nowiki>

Молокопереробка після року війни

2023-02-16T21:51:03Z

Infagro:

Після року воєнних дій, у лютому 2023 року, Держстат оприлюднив дані щодо [https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2023/kap/kap_ue_22_.xls кількості активних підприємств], показавши їх в розподілі за регіонами України та видами економічної діяльності на 1 листопада 2022 року. Діяльність молочних підприємств представлена категорією “Переробка молока, виробництво масла та сиру”. Враховано як великі підприємства, так і маленькі цехи, без інформації про обсяг виробництва.

Через військову агресію рф і, як наслідок, руйнацію економіки, за рік воєнних дій в статистиці промислових потужностей молокопереробки сталися суттєві зміни. За даними Держстату, на 1 листопада 2022 налічувалося 354 підприємства, пов’язаних з діяльністю «переробка молока, виробництво масла та сирів», що на 43 підприємства менше (-11%), ніж на 1 листопада 2021 року. Але слід зазначити, що підприємств, які можна впевнено назвати «молочний завод», в Україні зачно менше.

Загалом, найбільша кількість молокопереробних підприємств на 1 листопада 2022 року зафіксована у Києві, Вінницькій, Львівській та Полтавській областях. Найменша – у Луганській та Чернівецькій.

Відповідно до офіційної інформації, найбільш суттєвим стало зниження кількості молокозаводів у Харківський, Дніпропетровській областях та Києві. При цьому є приклади незначного збільшення кількості профільних підприємств у Житомирській, Львівській, Рівненській, Закарпатській та Сумській областях.

<nowiki>[[Category:Молокопереробка після року війни]]</nowiki>

Молокопереробка після року війни

2023-02-16T21:44:43Z

Infagro:

Після року воєнних дій, у лютому 2023 року, Держстат оприлюднив дані щодо [https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2023/kap/kap_ue_22_.xls кількості активних підприємств], показавши їх в розподілі за регіонами України та видами економічної діяльності на 1 листопада 2022 року. Діяльність молочних підприємств представлена категорією “Переробка молока, виробництво масла та сиру”. Враховано як великі підприємства, так і маленькі цехи, без інформації про обсяг виробництва.

Через військову агресію рф і, як наслідок, руйнацію економіки, за рік воєнних дій в статистиці промислових потужностей молокопереробки сталися суттєві зміни. За даними Держстату, на 1 листопада 2022 налічувалося 354 підприємства, пов’язаних з діяльністю «переробка молока, виробництво масла та сирів», що на 43 підприємства менше (-11%), ніж на 1 листопада 2021 року. Але слід зазначити, що підприємств, які можна впевнено назвати «молочний завод», в Україні зачно менше.

Загалом, найбільша кількість молокопереробних підприємств на 1 листопада 2022 року зафіксована у Києві, Вінницькій, Львівській та Полтавській областях. Найменша – у Луганській та Чернівецькій.

Відповідно до офіційної інформації, найбільш суттєвим стало зниження кількості молокозаводів у Харківський, Дніпропетровській областях та Києві. При цьому є приклади незначного збільшення кількості профільних підприємств у Житомирській, Львівській, Рівненській, Закарпатській та Сумській областях.

Молокопереробка після року війни

2023-02-16T21:43:37Z

Infagro: Створена сторінка: Після року воєнних дій, у лютому 2023 року, Держстат оприлюднив дані щодо [https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2014/kap/kap%20u/arh%20kap%20u.html кількості активних підприємств], показавши їх в розподілі за регіонами України та видами економічної діяльності на 1 листопада 2022 року. Д...

Після року воєнних дій, у лютому 2023 року, Держстат оприлюднив дані щодо [https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2014/kap/kap%20u/arh%20kap%20u.html кількості активних підприємств], показавши їх в розподілі за регіонами України та видами економічної діяльності на 1 листопада 2022 року. Діяльність молочних підприємств представлена категорією “Переробка молока, виробництво масла та сиру”. Враховано як великі підприємства, так і маленькі цехи, без інформації про обсяг виробництва.

Через військову агресію рф і, як наслідок, руйнацію економіки, за рік воєнних дій в статистиці промислових потужностей молокопереробки сталися суттєві зміни. За даними Держстату, на 1 листопада 2022 налічувалося 354 підприємства, пов’язаних з діяльністю «переробка молока, виробництво масла та сирів», що на 43 підприємства менше (-11%), ніж на 1 листопада 2021 року. Але слід зазначити, що підприємств, які можна впевнено назвати «молочний завод», в Україні зачно менше.

Загалом, найбільша кількість молокопереробних підприємств на 1 листопада 2022 року зафіксована у Києві, Вінницькій, Львівській та Полтавській областях. Найменша – у Луганській та Чернівецькій.

Відповідно до офіційної інформації, найбільш суттєвим стало зниження кількості молокозаводів у Харківський, Дніпропетровській областях та Києві. При цьому є приклади незначного збільшення кількості профільних підприємств у Житомирській, Львівській, Рівненській, Закарпатській та Сумській областях.

Історія галузі

2023-01-01T09:49:01Z

Infagro:

Історія молочної галузі України досить бурхлива і пов'язана з тими історичними подіями, які відбувалися протягом останньої сотні років.

До Першої світової війни на теренах сучасної України виробництво молочних продуктів було, в основному, кустарним. На Півдні та Сході працювало всього 16 маслозаводів. В часи НЕПу почала розвиватися кооперація і було створено широку мережу молокозаводів. Але з початком п'ятирічок кооперація занепала, а приватну ініціативу було, фактично, ліквідовано. Почалося державне будівництво молокопереробних підприємств. У період 1928–1932 років було збудовано великі молочні комбінати, зокрема у Києві, Харкові, Дніпропетровську, а також на Донбасі. Перед ІІ Світовою війною в Україні вже діяло 483 молочні підприємства, із них 44 - потужні комбінати.

Під час Другої світової війни було виведено з ладу 80% потужностей маслоробних, 75% молочних і 60% сироробних заводів. Сировинна база також скоротилася: кількість великої рогатої худоби зменшилася майже на 60%, знизилася продуктивність корів. Але вже через 4-5 років після закінчення війни було перевершено довоєнний рівень заготівлі молока, а виробництво масла і сиру збільшилося майже вдвоє.

У повоєнні роки молочна галузь відновлювалася. За десять років 1959–69 в Україні було введено в дію 90 нових молокопереробних підприємств. Їх будували за типовими проектами, що передбачали високу енергооснащеність, забезпечення штучним холодом, а також безперервність, потоковість, механізацію й автоматизацію виробничих процесів.

До подій 1991 року, коли Україна стала незалежною державою, молочна галузь підійшла з показниками, які часто згадують, коли порівнюють її сучасний стан з минулим: 24.5 млн т молока було вироблено у 1991 році, причому 76% з них в сільськогосподарських підприємствах. В господарствах населення 24%. Через десять років картина радикально змінилася: сільгосппідприємства виробили 3.7 млн т (29%), а населення 9 млн т (71%). У 2014 році кризова ситуація стала ще гострішою: 2.65 млн т молока (23%) було отримано в сільгосппідприємствах, а від населення надійшло 8.55 млн т (77%).

Щодо вражаючої цифри 24.5 млн, згаданої вище, потрібно зазначити, що цю кількість молока давали 8.4 млн корів. І якби в радянських колгоспах могли годувати цих корів так само, як, скажімо, голландці своїх у тому ж таки 1991 році, то виробництво молока могло би бути і 55 млн т, бо середня продуктивність наших корів на той час була 2863 кг, а голландських 6575 кг на рік. Але ж Україна і Нідерланди мають різну історію, і проблеми наших селян тоді сильно відрізнялися від проблем селян голландських.

На початку 90-х відбулася зміна моделі господарювання — колгоспи та радгоспи перестали існувати. Ті господарства, які не знищили худобу, продовжували утримувати її, в основному, як додаток до основної діяльності — рослинництва, і не розглядали молочне тваринництво як самостійний бізнес. Поголів'я корів у господарствах населення почало перевищувати їх кількість у сільгосппідприємствах, так є і дотепер (за даними Асоціації виробників молока на 1 липня 2022 року: у сільгосппідприємствах 390,9 тис. голів, в господарствах населення 1,023 млн голів).

Різке скорочення поголів'я у 90-ті роки призвело до недостатнього забезпечення сировиною переробних підприємств, багато з яких були вимушені припинити своє існування. Ті, що залишилися, були змушені закуповувати молоко, вироблене в господарствах населення, де неможливо було досягти того рівня якості, якого потребує переробка.

Як би там не було, виробництво молока в Україні скорочується вже протягом багатьох років. З початку дев'яностих до 2000 обсяги виробництва зменшувалися, потім настала певна стабілізація і навіть деяке зростання, але з 2013 року молока знову почали виробляти менше.

Покращується якість молока, що надходить у переробку. І тепер на заводи надходить якісне молоко, вироблене підприємствами, які використовують сучасні технології, дбають про раціон тварин, ветеринарний догляд та генетику. Частка такого молока у переробці у 2021 році склала 78%, а молока від господарств населення 17% (5% прийшлося на давальницькі схеми). В Україні на 1 січня 2022 налічувалося 1686 підприємств, які займаються виробництвом молока.

При цьому слід зазначити, що активніше скорочується виробництво молока у господарствах населення, а підприємства не нарощують виробництво настільки, щоб компенсувати це скорочення.

Війна вплинула на все, в тому числі і на виробництво молока. За результатами 1 півріччя 2022 року підприємства скоротили виробництво на 7%, а господарства населення на 18%.

[[Category:Як влаштована молочна галузь]]

Галузеві об'єднання, асоціації, проекти

2022-12-26T08:54:27Z

Infagro:

В Україні галузеві асоціації почали з'являтися на початку 2000-х. Їх діяльність, як правило, полягає у взаємодії з органами влади для створення сприятливих умов розвитку підприємств - як сільськогосподарських з виробництва сировини, так і переробних. Асоціації консультують урядовців і законотворців стосовно розробки документів, які стосуються потреб галузі, а також інформують уряд про стан галузі та її проблеми, надають пропозиції щодо врегулювання питань, які виникають у ході економічної діяльності підприємств тощо.

Міжнародні організації та представництва також ведуть активну діяльність, фінансуючи різні проекти та програми розвитку молочної галузі України.

Для журналіста спілкування з галузевими асоціаціями і проектами може бути корисним, оскільки вони є джерелом актуальної інформації, постійно перебуваючи в контакті з реальним бізнесом та органами влади.

__TOC__

==Асоціація виробників молока==
'''Асоціація виробників молока''' (АВМ) була офіційно зареєстрована весною 2009 року як неприбуткова, добровільна організація, офіційно зареєстрована. На 01.01.2022 членами об’єднання були 150 господарств із загальним поголів’ям корів більше 86 тис. голів та спільним земельним банком 1,3 млн га. Основною ціллю АВМ є захист прав та інтересів підприємств у галузі молочного скотарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

Андрій Дикун, президент

Ганна Лавренюк, віце-президент

'''Сайт:''' https://avm-ua.org/uk

'''Контакти:''' https://avm-ua.org/uk/contact

==Асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти»==
Асоціація українських виробників '''«Морозиво і заморожені продукти»''' створена у 2001 році. До складу входять 36 організацій. Це підприємства – виробники морозива і заморожених продуктів. Асоціація захищає права і інтереси українських виробників, сприяє розвитку виробництва морозива, заморожених продуктів і індустрії холоду, здійснює інформаційну підтримку підприємств, розвиває взаємовигідні зовнішньоекономічні зв'язки, укріплює науково виробничий потенціал підприємств.

Бартковський Ігор Ілліч, президент

'''Сайт:''' http://www.auvm.com.ua/

'''Контакти:''' http://www.auvm.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=10&Itemid=199

==Громадська спілка «Інноваційне фермерство та кооперація»==
Громадська спілка '''«Інноваційне фермерство та кооперація»''' (ІФК) неприбуткова організація, створена в серпні 2016 року з метою розвитку конкурентоспроможності малого та середнього фермерства

Світлана Жаглова, виконавчий директор

'''Сайт:''' https://ifnc.com.ua/

'''Контакти:'''<br/>
+380 67 318 5714<br/>
+380 50 318 5714<br/>
info@ifnc.com.ua

==Національна асоціація виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко»==
Головним завданням Національної асоціації '''«Укрконсервмолоко»''' є сприяння розвитку виробництва молочноконсервної продукції, продуктів дитячого харчування, інших видів продукції харчової промисловості та переробки сільгосппродуктів.

Нагайцева Тамара Михайлівна, генеральний директор

'''Сайт:''' https://naukm.wordpress.com/

'''Контакти:'''<br/>
+380 44 278 6532<br/>
ukrkonservmoloko@gmail.com

==Національна асоціація молочників України «Укрмолпром»==
'''«Укрмолпром»''' надає консультативні послуги з питань економіки, технології, техніки безпеки, а також вивчає кон’юктуру внутрішнього та зовнішнього ринків,
сприяє реалізації матеріальних ресурсів та готової продукції, розробляє та забезпечує підприємства нормативно-технічною документацією, проводить семінари, наради, організує виставки, дегустації продукції.

Бондаренко Василь Маркович, голова

'''Сайт:''' https://uk-ua.facebook.com/ukrmolprom/

'''Контакти:'''<br/>
+380 44 226 2783<br/>
ukrmolprom@gmail.com

==Об'єднання «Спілка молочних підприємств України»==
'''Спілка молочних підприємств України''' (СМПУ) була створена в 2001 році. До неї увійшли 19 суб’єктів господарювання: молокопереробні компанії з іноземним та вітчизняним капіталом, виробники обладнання, упаковки, інгредієнтів для молокопереробних підприємств та інші. Зараз (грудень 2022) до СМПУ входять 46 компаній.

Чагаровський Вадим Петрович, голова Спілки

'''Сайт:''' https://uadairy.com/

'''Контакти:''' https://uadairy.com/kontakty/

==Проект «Сімейні молочні ферми»==
У 2017 році на Рівненщині розпочато великий проект з розвитку молочного тваринництва на селі. Проект реалізується Кластером «Натуральне молоко», за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест», та має всі перспективи стати одним з рушіїв розвитку сільської місцевості України. Проект спрямований на розвиток молочного тваринництва шляхом допомоги у створенні сімейних молочних ферм та молочних кооперативів на їх основі.

Немеришина Наталія Миколаївна, керівник проекту

'''Сайт:''' https://smf.org.ua/

'''Контакти:'''<br/>
+380 97 774 2540<br/>
+380 96 727 5037<br/>
+380 96 147 8184<br/>
smf.sitarchuk.inna@gmail.com<br/>
nnemerishina@gmail.com

==Швейцарсько-українська програма «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP)==
Швейцарсько-українська програма '''«Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України»''' (коротка назва: Quality FOOD Trade Program впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства ([[FiBL]], Швейцарія) у партнерстві із [[SAFOSO|SAFOSO AG]] (Швейцарія).

Загальна мета Програми – зростання торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах на внутрішньому та експортному ринках шляхом досягнення двох цілей:

Ціль 1: підвищення якості та безпечності продукції в органічному та молочному секторах;

Ціль 2: підвищення торговельного потенціалу на внутрішньому та зовнішньому ринках продукції з вищою доданою вартістю відповідно в органічному та молочному секторах.

Ігор Кравченко, Місцевий керівник Програми

Ірина Висоцька, Координаторка компонента «Молочний сектор»

'''Сайт:''' https://qftp.org/

'''Контакти:''' https://qftp.org/contact/

==Надавачі дорадчих та консультаційних послуг в молочному секторі==

Каталог надавачів дорадчих та консультаційних послуг в молочному секторі містить розділи:

Сільськогосподарські дорадники<br/>
Дорадчі служби<br/>
Консультанти<br/>
Консультаційні компанії<br/>
Лабораторії<br/>
Наукові та освітні організації<br/>
Інформаційно-консультаційні компанії та агентства<br/>

'''Сайт''': http://www.dorada.org.ua/uk/katalog-nadavachiv-doradchih-ta-konsul-tacijnih-poslug-u-molochnomu-sektori

Категорія:Про гроші

2022-12-16T18:29:01Z

Infagro:

{{DISPLAYTITLE:Про гроші}}
Молочна галузь України працює в умовах ринку. В країні немає державних ферм та переробних підприємств. Ціну на продукцію учасників виробництва — на сире молоко та молочну продукцію — формує як внутрішній ринок, так і світовий, оскільки Україна бере участь у міжнародній торгівлі молочними товарами.

Свіжим прикладом впливу світового ринку молочних продуктів на український є зміна ціни сирого молока в країнах ЄС. Влітку 2022 року вона перевищила ціну сирого молока в Україні і це зробило вигідним експорт українських молочних товарів. Скориставшися ціновою перевагою по сировині, а також відміною мит і квот для українських товарів при експорті до ЄС (введено 4 червня 2022 року на рік), переробники збільшили експорт вершкового масла до такого рівня, що стали головним постачальником цього продукту до ЄС за обсягом. При цьому переробні підприємства збільшували закупівлю сировини, бажаючи виробити і продати побільше товару. Підвищений попит, на додаток до сезонного фактору зменшення виробництва молока, викликав підвищення закупівельної ціни. Підвищення закупівельної ціни відбилося на ціні масла і на внутрішньому ринку.

Дискусії виробників молока (які продають, і завжди вважають, що задешево) з молокопереробними підприємствами (які купують, і завжди вважають, що задорого) тривають постійно. Пересічні громадяни, споживачі, як правило, не розрізняють молоко, що закуповується заводами у індустріальних виробників і особистих селянських господарств населення (в медіа відомих як "бабусі"). І найчастіше в медіа згадується ціна, яку отримує "бабуся", зараз (2022) це 6-7 грн/кг. Треба зазначити, що ціна, яку платить за це молоко завод, зовсім інша. Адже на завод це молоко привозить посередник, той, хто збирає молоко по дворах і формує оптову поставку. Тому заводу це молоко обходиться вже дорожче. Плюс "вхідні витрати" на приведення цього молока до стану, який дозволяє використати його для виробництва.

Що стосується основних постачальників українських молокозаводів — індустріальних ферм, то для заводу це більш привабливий партнер, тому що він постачає в переробку сире молоко високої якості, великими партіями і воно не потребує додаткової обробки перед запуском в технологічний процес. Крім того, з якісного молока можна зробити будь-який молочний продукт. У випадку ж з "бабусиним", яке являє собою суміш молока, отриманого від різних господарів, не завжди з дотриманням гігієнічних та санітарних вимог і доставляється до заводу довше, можна виробити лише обмежений перелік продукції. Якісне молоко у індустріальних ферм завод закуповує по 10-12 грн/кг.

Тема грошей закупівлею сировини не обмежується. Молокозавод несе витрати на переробку продукції, пакування, транспортування. Між заводом і полицею магазину є ритейлер. Адже споживач не ходить за маслом і сметаною на завод, він хоче зручностей — купувати молочні товари близько до дому, в магазині. За цю зручність він доплачує торговельним мережам, які забезпечують доставку і продаж. Крім того, у ціну для споживача входить і 20% ПДВ.

Після того як споживач бачить ціну молока в пляшці в магазині і згадує про 6-7 грн/кг, які отримала "бабуся", виникає запитання куди йде решта.

Це що стосується ринку промислово вироблених молокопродуктів, на які йде приблизно 32% виробленого в країні молока.

68% виробленого в країні молока йде на ринок "сірий", де молоко від корови до споживача проходить інший шлях: сарай з коровою — кухня, де виготовляються домашні сир, сметана та масло — транспорт до найближчого міста, де можна продати це все на базарі. І тут ціна формується зовсім інакше.

Одним словом, молоко це бізнес. Це вигідний бізнес, хоча й важкий та ризикований. І українські молочники продовжують ним займатися, незважаючи на складні часи і навіть війну. Успіхи є: в Україні з'явилося досить багато успішних господарств, де молочне виробництво ведеться на рівні світових зразків і приносить непоганий прибуток. Державою робляться спроби "цивілізувати" виробництво молока в господарствах населення шляхом створення так званих сімейних ферм, які зможуть виробляти якісне молоко із застосуванням доступних технологій і дадуть можливість заробітку селянам.

Відносини молочних компаній і торговельних мереж

2022-12-16T18:25:38Z

Infagro:

Зручність продажу своєї продукції через торговельні мережі, які почали з'являтися в Україні наприкінці 90-х, виробники харчових продуктів оцінили досить швидко. Збут продукції через мережі був зручним. Але з'явилася інша проблема: мережі мали значно більшу ринкову вагу і, відповідно, сильнішу переговорну позицію, ніж більшість вітчизняних виробників харчової продукції. Це призвело до диктату мереж, який проявлявся, зокрема, в формуванні договорів, які містили невигідні для постачальників умови, на які все одно доводилося погоджуватися. Їх не можна було обговорювати, тільки приймати. Або йти в інші мережі. Оскільки мереж було (і є) небагато, неважко зрозуміти, що умови всюди були приблизно однакові.

Особливо болючим питанням стало порушення мережами терміну платежів. Затримки виплат за вже проданий товар сягали, за словами молокозаводів, 70 днів, борги мереж накопичувалися. Зростало невдоволення молокозаводів таким партнерством. Врешті решт, у 2021 році з'явилися спроби врегулювання відносин законодавчим шляхом. На розгляд комітетів ВР один за одним подавалися законопроекти: №6068, №6068-1, №6068-2, №6068-3 та №6155. Жоден з них поки що (жовтень 2022) не прийнято. Крім того, перед самим початком війни з'явився підписаний 27 харчовими асоціаціями лист до ВР з проханням доопрацювати положення цих законопроектів з урахуванням погодженої асоціаціями спільної позиції та [https://media.infagro.com.ua/images/1/11/Директива_%28ЄС%29_2019-633_Європейського_Парламету_та_Ради_від_2019-04-17.pdf Директиви Європарламенту і Ради ЄС 2019/633 від 17 квітня 2019 "Про недобросовісну торговельну практику у відносинах між підприємствами в ланцюзі постачання сільськогосподарськоı̈ продукціı̈ та харчових продуктів»].

На початку жовтня 2022 року все ще тривали дискусії, зустрічі і круглі столи, було залучено Комітет з економічного розвитку ВР. Харчові асоціації наполягають на прийнятті закону, який наблизить відносини постачальників і мереж в Україні до європейських практик. Як тимчасовий, до прийняття закону, крок вони пропонують Кабміну прийняти постанову, що визначатиме обов'язкові терміни платежів для різних видів продукції. Асоціації стверджують, що практику використання мережами притриманих грошей постачальників для безкоштовного кредитування потреб торгівлі потрібно припиняти. Це вимиває обігові кошти харчових підприємств і ставить деякі з них перед зазгорою банкрутства.

Торговельні мережі запевняють, що необхідності в прийнятті закону немає, це погіршить становище мереж, яке тільки зараз почало покращуватися після втрат торгових площ внаслідок обстрілів та відтоку персоналу. Також вони закликають не звинувачувати в затримках платежів всі мережі підряд, адже є такі, які платять вчасно і до яких постачальники претензій не мають. Висловлюються застереження щодо наслідків жорсткого регулювання платіжного режиму, яке, на їх думку, може призвести до банкрутства мереж. І тоді постраждають всі.

Швидкого вирішення проблеми, яка, до речі, існує не тільки в Україні, чекати очевидно не варто. Протистояння постачальників і торговельних мереж продовжується, рішення, яке б влаштовувало всі сторони, поки що не знайдено. В розв'язанні проблеми беруть участь Мінекономіки України, Комітет ВР з економічного розвитку та Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, а також асоціації харчової промисловості.

Як вирішують цю проблему в ЄС і як впроваджується країнами Європи вже згадана Директива 2019/633, можна прочитати в [https://infagro.com.ua/ua/2022/01/10/yak-vprovadzhuyetsya-direktiva-yes-pro-nechesni-torgovi-praktiki-v-riznih-krayinah/ огляді Інфагро].

[[Category:Проблеми молочної галузі]]

Товарність молока

2022-12-16T18:20:24Z

Infagro:

Товарність молока — це кількість молока, що надійшла у переробку на молочні заводи у відсотках до загального його виробництва. В Україні, порівняно з країнами ЄС, товарність молока низька, за даними 2021 року 36%. Для порівняння: товарність молока в Німеччині 95%.

Фактично, товарність це показник індустріалізації галузі. Він демонструє, яка частка ринку належить переробним підприємствам, а яка являє собою самоорганізований напівтіньовий ринок, який забезпечує виробництво, переробку та збут молока та молочних продуктів дуже різними каналами, не завжди легальними, поза обліком і часто поза податковою системою. В Україні 68% молока виробляється у господарствах населення. І лише невелика його частка надходить в переробку. В загальному обсязі закупівлі сировини заводами це 17% (2021).

'''Історія галузі через призму товарності'''

В Україні товарність молока не завжди була низькою. Вона змінювалася під впливом суспільних змін, які в свою чергу змінювали структуру як виробництва молока, так і його переробки.

Ось графік, який яскраво демонструє історію розвитку української молочної галузі з 1991 року, коли практично майже все молоко, що вироблялося на фермах, надходило у переробку. Його наведено тут для того, щоб показати, коли відбулася радикальна зміна позицій сільськогосподарських підприємств (на графіку "підприємства") і господарств населення у забезпеченні країни молоком. Це трапилося у 1996 році. З тих пір в господарствах населення виробляється молока більше, ніж на фермах.

<html>
<iframe width="100%" height="600" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=media_milkprod" frameborder="0"></iframe><br/>
</html>

У 1990 році товарність молока, що вироблялося на молочнотоварних фермах, становила 97%. Тоді ж товарність молока, виробленого в країні загалом, як на фермах, так і в приватних господарствах, складала 73%.

Зі зміною суспільного ладу, яка відбулася у 1991 році, внаслідок економічних та структурних змін, що її супроводжували, надходження молока на заводи різко скоротилося і найнижчу товарність було зафіксовано у 1999 році: з 73% вона впала до 21%.

У той час йшло переформатування галузі: державні молокозаводи, які зберегли обладнання, ставали акціонерними товариствами, за якими стояли фактичні власники. Цей процес не був миттєвим і йшов він паралельно з подібною ж перебудовою в сільськогосподарському виробництві, коли відбувався поділ власності колгоспів та радгоспів. У цей складний час населення нарощувало виробництво молока, дбаючи про забезпечення своїх родин молочними продуктами та грошима, які можна було отримати за молочну продукцію домашнього виробництва, торгуючи на базарах.

Як видно з графіка, у 1996 році вперше обсяг виробництва молока в господарствах населення перевершив обсяг, вироблений в підприємствах, тобто на молочнотоварних фермах. І з тих пір такий розподіл зберігається. За 27 років підприємства не змогли "наздогнати" господарства населення нарощуючи обсяг виробництва, але значна їх частина почала розглядати виробництво молока як бізнес і розвивати його відповідно до сучасних стандартів генетики тварин, їх годівлі, технологій та збуту молока.

[[Category:Проблеми молочної галузі]]
[[Category:Як влаштована молочна галузь]]

Законодавство

2022-12-14T13:41:37Z

Infagro:

Молочна галузь під час війни

2022-12-07T22:16:33Z

Infagro:

Війна з російським агресором, що почалася ще в 2014 році з часткової окупації Донецької і Луганської областей та анексії Криму, з 24 лютого 2022 року переросла у війну повномасштабну, руйнівну для економіки України. Зазнала втрат і молочна галузь.

З перших днів війни молочні ферми та молокозаводи опинилися у ситуації, коли безперервна система виробництва опинилася під загрозою. Агресор знищував будівлі ферм, худобу, робив неможливим вивезення молока на заводи. На деяких територіях північних і східних, а потім і південних областей, молокозаводи опинилися на окупованій території. Деякі з них припинили операційну діяльність, деякі були змушені перенести виробництво у більш менш безпечні регіони.

Логістичні ланцюги було порушено. Зважаючи на природу молочного бізнесу — безперервність і взаємозалежність виробництва і переробки, ситуація склалася без перебільшення критична. Виробники молока, не маючи змоги доставити сировину на заводи, доставляли молоко населенню в прилеглі райони, часто безкоштовно. Шукали можливості продажу виробленого молока на інші заводи, які залишалися доступними. Скорочували раціони корів, щоб зменшити надої.

Так само, молокозаводи, втративши звичних постачальників, шукали можливості отримання сировини. При цьому вони відправляли продукцію із своїх запасів до Збройних сил і як гуманітарну допомогу постраждалому населенню. В своєму березневому коментарі стосовно стану галузі виконавчий директор Спілки молочних підприємств України повідомив, що 65% молочних підприємств відновили стабільну роботу, тим самим рятуючи не тільки промислову переробку, але й тваринництво, надаючи аграріям можливість збуту молока.

Ринок збуту молочних продуктів різко скоротився через масову міграцію. Близько 7 млн громадян виїхали з країни. Експорт майже припинився. У цей час держава оголосила про державні закупівлі молочних продуктів і якийсь час приблизно 30% продукції вітчизняних молокозаводів реалізовувалося саме через цей канал. Також підприємства харчової промисловості, в тому числі молочної, отримали від держави можливість закуповувати газ за пільговою ціною.

Гостро постало питання експорту молочної продукції як умови необхідної для збереження молочної галузі. Адже внутрішній ринок різко скоротився і за відсутності можливості експортувати продукцію виробники молочних продуктів мали б скорочувати закупівлю сирого молока. Це, у свою чергу, ставило б під загрозу молочне тваринництво країни, яке і так через бойові дії зазнало помітних втрат.

Низка проблем, які постали перед експортерами, була такою, що здавалося, їх неможливо вирішити: не працювали порти на Чорноморському узбережжі (Одеса, Чорноморськ, Миколаїв, Південний), не була налагоджена заміна українських портів на порти ЄС та Туреччини, виник дефіцит транспортних контейнерів в балтійському регіоні, багатократно подорожчав фрахт на рефрижераторні автомобілі, ускладнилася внутрішня логістика, виник дефіцит пального, вартість доставки продукції суходолом (до Казахстану через Молдову, Румунію, Турцію) зросла більш ніж на 40-60%.

Крім того, трейдери відмовлялися працювати по передплаті, підприємства експортери відчували брак обігових коштів для виконання експортних замовлень, на складах накопичилися запаси продукції, виробленої у березні-квітні, були проблеми через неузгодженість ветеринарних та митних процедур...

Тому Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінінфраструктури, молочні трейдери та галузеві асоціації, а також і самі компанії експортери почали активно просувати можливості якнайскорішого відновлення експорту. Чималу роботу для цього виконала Програма Quality Food Trade Program, що працює в Україні за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія). Для організації експертних дискусій "Молочний експорт в умовах війни" Програмою було залучено до партнерства Офіс з розвитку підприємництва та експорту і аналітичне агентство Інфагро.

Було організовано три зустрічі експертів молочної галузі, представників молочних компаній експортерів, державних посадовців та практиків міжнародної торгівлі, щоб оперативно визначити, що треба зробити для якнайшвидшого вирішення логістичних, митних та інших проблем, що гальмують відновлення експорту. Пізніше "вступили у гру" і європейські партнери — в ЄС було прийняте рішення з 4 червня 2022 на рік зняти тарифні та митні обмеження.

Всі ці зусилля дали результат: український молочний експорт значно пожвавішав і це буквально дало можливість українській молочній галузі вижити. За що українські молочники щиро вдячні європейським партнерам.

Наслідки війни, бойових дій та впливу на економіку очевидні вже зараз: за 8 місяців 2022 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року поголів'я скоротилося на 15,3%. При цьому у підприємствах поголів'я скоротилося на 9,6%, а у господарствах населення на 17,3%.

За цей же період виробництво молока скоротилося на 14,6%. Підприємства зменшили його на 6,7%, а населення на 18,1%. П'ята частина молока була вироблена на територіях, де проходили або проходять бойові дії. На переробні підприємства за перше півріччя у переробку надійшло на 16,7% менше молока, ніж за той же період минулого року.

Незважаючи на всі складнощі, що супроводжують експортні операції, українські компанії експортери молочної продукції протягом кількох місяців 2022 року нарощували обсяги продажів до ЄС. З початку війни ще 10 молочних компаній отримали так звані "єврономери", тобто дозвіл на експорт своєї продукції до ЄС (листопад 2022). Кон'юнктура міжнародного ринку до жовтня-листопада 2022 року була сприятливою. В результаті в українських експортерів молочних продуктів, зокрема, експортерів вершкового масла, з'явилася перспектива за результатами року посісти перше місце серед постачальників цього продукту до країн Євросоюзу.

[[Категорія:Як влаштована молочна галузь]] [[Категорія:Статистика та аналітика]]

Закупівельна ціна на молоко. Чому вона різна

2022-12-07T22:13:12Z

Infagro:

Сире молоко, що надходить у переробку, виробляється у підприємствах, що мають молочні ферми, і у господарствах населення.

Оскільки якість молока, прийнятного для переробки, регламентована і розрізняється за кількома показниками, відповідно, і закупівельна ціна буде різною. Крім того, на закупівельну ціну впливає сезонність. Весною та влітку молока більше і воно, як правило, дешевшає, а восени та взимку його менше і воно більш дороге.

Молоко, вироблене на молочнотоварних фермах, загалом більш якісне, адже якщо підприємство розглядає виробництво молока як бізнес, то розуміння зв'язку якості молока з ціною стимулює до забезпечення правильного утримання худоби, турботи про її здоров'я і благополуччя, про комфортні умови утримання, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Особлива увага приділяється раціону годівлі, ветеринарному обслуговуванню та іншим чинникам, які вливають на якість молока і, як наслідок, на закупівельну ціну. Забезпечення високої якості вимагає витрат, і тому закупівельна ціна молока підприємств досить висока:

<html>
<iframe width="100%" height="400" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=uapricerawmilk" frameborder="0"></iframe>
</html>

Що стосується господарств населення, то вони, як правило, не мають належних умов для дотримання всіх вимог до якості молока для переробки. Крім того, той шлях, який проходить молоко конкретного приватного господаря до заводських воріт — пункт збирання молока у селі, де молоко корів різних дворів конкретного села змішується вперше, потім молоковоз посередника, де до цієї суміші додається така само суміш, заготовлена приймальним пунктом інших сіл — майже не залишає шансу на те, що молоко, доставлене на завод збирачем, буде такої ж високої якості як те, що привозиться безпосередньо з молочнотоварних ферм. Тому і оцінять це молоко відповідно до тих характеристик, які визначить приймальна лабораторія заводу. І його закупівельна ціна буде меншою.

Молокозавод оцінює сире молоко не за місцем його виробництва (ферма чи селянське подвір'я), а за регламентованими показниками якості. За великим рахунком, заводу все одно, де саме вироблене молоко, якщо показники його якості відповідають технологічним вимогам. Вся справа в тому, що враховуючи все, що впливає на якість молока корів, що утримуються у господарствах населення — догляд за ними, забезпечення належного раціону та ветеринарного обслуговування, а особливо недосконалість схеми його збору та доставки до заводу, малоймовірно, що це молоко матиме такі ж само показники якості, як те, що постачають підприємства.
Тому й ціна, яку платять заводи підприємствам та заготівельникам молока від населення, відрізняється.

[[Category:Про гроші]]

Законодавство

2022-12-06T05:44:46Z

Infagro:

Діяльність підприємств, пов'язаних з виробництвом, переробкою та збутом молока і молочних продуктів регулюється безліччю законів, постанов, наказів і розпоряджень. Крім того, останні кілька років ведеться велика робота з гармонізації українських регуляторних документів, що стосуються харчової галузі, з відповідними вимогами європейського законодавства і це теж суттєво впливає на "молочний законодавчий ландшафт".

Час від часу навколо деяких "молочних" законів здіймаються дискусії, в яких беруть участь зацікавлені представники ланок виробництва і дистрибуції молока і молочних продуктів: виробники молока, переробники та торговельні мережі. Як правило, у самих дискусіях беруть участь професійні об'єднання молочників, кожне з яких має свою думку і намагається схилити на свій бік групи народних депутатів ВР України, щоб внести в закони поправки, які відповідають їх інтересам.

Так, вже багато років, починаючи з 2004, точаться, час від часу загострюючись, розмови про внесення змін до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1870-15#Text "Про молоко та молочні продукти"]. З тих пір зміни в цей закон вносилися сім разів. Серед інших, до сих пір обговорюються питання термінології, визначень, класифікації молочних продуктів і виділення молоковмісних продуктів (імітаційних продуктів за іншою термінологією) в окремий вид продукції. Ці дискусії тривають вже багато років, але цей Закон і досі не сформований у тих формулюваннях, які б влаштували всіх.

Треба зазначити, що, як і в інших сферах економіки, внесення змін в один закон тягне за собою зміни в інших законах та регуляторних документах, а також в господарчій діяльності підприємств. Наприклад, у разі законодавчих змін у термінології молочних продуктів, можливі зміни в законодавчих положеннях, що стосуються маркування. Зміни в правилах маркування означають зміну дизайну та тексту етикеток і форм, що веде до додаткових витрат підприємств.

Іншим прикладом того, до чого можуть призводити зміни, може бути історія з так званим "спецрежимом ПДВ", яка почалася з прийняття у 1997 році [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України “Про податок на додану вартість”, №168/97], де згідно з пунктом 11.21 статті 11 було запроваджено механізм виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам на одну тонну закупленого у них переробними підприємствами молока і м'яса за рахунок спецрежиму справляння ПДВ. Кошти на фінансову допомогу формувались шляхом повернення переробним підприємством суми ПДВ постачальникові сировини та акумулювались на його спеціальному рахунку. Пізніше цей Закон втратив чинність і положення, що стосуються цього питання, було перенесено до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], п. 209.18.

У 2009 році СОТ висунула вимоги до реформування системи державної підтримки сільського господарства в Україні і дотації через спеціальний режим ПДВ було скасовано, але дещо пізніше знову відновлено Законом України №1782-VI “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи”.

В 2011 році спецрежим ПДВ зазнав суттєвої трансформації. Введені замість нього схеми бюджетних дотацій ефекту не мали. З 2017 року було повністю скасовано дію спецрежиму справляння ПДВ для сільгосппідприємств з переходом на надання держфінпідтримки за прямими бюджетними програмами. Основною умовою скасування спецрежиму ПДВ була обіцянка держави компенсувати відповідні втрати належними обсягами прямих бюджетних дотацій. Але з 2019 року обсяг державної фінансової підтримки сільського господарства суттєво знизився. Він став у кілька разів меншим за обсяги підтримки, які генерувались спецрежимом ПДВ і дозволяли розвивати галузь тваринництва в Україні.

Кризова ситуація в молочному скотарстві, яка склалася внаслідок ряду причин, змусила згадати про необхідність удосконалення порядку виплати бюджетних дотацій на молоко. Перед самою війною, 18 лютого 2022 року, у Верховній Раді було зареєстровано законопроект [https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39010 №7072 "Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки розвитку виробництва та переробки продукції тваринництва"], де пропонується удосконалити порядок виплати бюджетної дотації на молоко і описано механізм, за яким це мусить відбуватися. У комплексі з іншими запропонованими в цьому законопроекті інструментами підвищення ефективності молочного тваринництва і переробки молока, передбачено створення умов, що будуть заохочувати виробників здавати молоко у переробку. У листопаді 2022 року законопроект ще не розглядався Верховною Радою.

Ще один приклад впливу змін в законодавстві на стан галузі - заборона переробним підприємствам приймати молоко 2 сорту, оскільки в рамках гармонізації з європейським законодавством було законодавчо змінено вимоги до молока, що надходить у переробку. Якість молока почала регламентуватися [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-19#n23 Наказом №118 Мінагрополітики "Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів"] (2019). В результаті у вимогах почало фігурувати сире молоко екстра, вищого і першого ґатунків, а молоко 2 гатунку і неґатункове опинилися поза законом. Чи означає це, що воно зникло? Ні. Дивним чином, на зрізі дати введення заборони на 2 сорт, злетіло вверх виробництво молока 1 сорту ...

У 2021 році почалися спроби законодавчим шляхом вплинути на взаємовідносини постачальників харчової продукції і торговельних мереж. Про це можна почитати [https://media.infagro.com.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%96_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6 тут]. Фактично, йдеться про захист інтересів виробників харчової, в тому числі молочної, продукції у відносинах з важковаговиками бізнесу — торговельними мережами. Поки що (жовтень 2022) зрушень немає.

Це тільки кілька прикладів того, що законодавство та інші регуляторні інновації суттєво впливають на те, як розвивається галузь. Відображення законодавчих змін ми бачимо в статистичних звітах (поява нових господарчих одиниць, як от свого часу фермерських господарств, яким були обіцяні державою певні преференції), в торговому балансі (зростання обсягу імпорту сиру та інших молочних продуктів при відміні ввізного мита), на полицях магазинів (коли з полиць зникають "соціально значущі продукти", на які держава вводить обмеження ціни без врахування зростання собівартості виробництва).

Закони та інші нормативні документи, що регулюють діяльність молочної галузі, можна умовно розділити на дві категорії: ті, які безпосередньо визначають роботу молочнотоварних ферм і переробних підприємств (стосуються якості та безпечності сирого молока та молочних продуктів, умов функціонування підприємств, що мають справу з продукцією тваринницва, адмініструванням та фінансами в галузі) і ті, які впливають на ведення молочного бізнесу опосередковано (регуляторні рішення стосовно митного режиму, перевірок діяльності підприємств, закон про землю, закони, що визначають юридичні процедури і інші).

Молочна галузь під час війни

2022-12-06T05:37:25Z

Infagro:

Війна з російським агресором, що почалася ще в 2014 році з часткової окупації Донецької і Луганської областей та анексії Криму, з 24 лютого 2022 року переросла у війну повномасштабну, руйнівну для економіки України. Зазнала втрат і молочна галузь.

З перших днів війни молочні ферми та молокозаводи опинилися у ситуації, коли безперервна система виробництва опинилася під загрозою. Агресор знищував будівлі ферм, худобу, робив неможливим вивезення молока на заводи. На деяких територіях північних і східних, а потім і південних областей, молокозаводи опинилися на окупованій території. Деякі з них припинили операційну діяльність, деякі були змушені перенести виробництво у більш менш безпечні регіони.

Логістичні ланцюги було порушено. Зважаючи на природу молочного бізнесу — безперервність і взаємозалежність виробництва і переробки, ситуація склалася без перебільшення критична. Виробники молока, не маючи змоги доставити сировину на заводи, доставляли молоко населенню в прилеглі райони, часто безкоштовно. Шукали можливості продажу виробленого молока на інші заводи, які залишалися доступними. Скорочували раціони корів, щоб зменшити надої.

Так само, молокозаводи, втративши звичних постачальників, шукали можливості отримання сировини. При цьому вони відправляли продукцію із своїх запасів до Збройних сил і як гуманітарну допомогу постраждалому населенню. В своєму березневому коментарі стосовно стану галузі виконавчий директор Спілки молочних підприємств України повідомив, що 65% молочних підприємств відновили стабільну роботу, тим самим рятуючи не тільки промислову переробку, але й тваринництво, надаючи аграріям можливість збуту молока.

Ринок збуту молочних продуктів різко скоротився через масову міграцію. Близько 7 млн громадян виїхали з країни. Експорт майже припинився. У цей час держава оголосила про державні закупівлі молочних продуктів і якийсь час приблизно 30% продукції вітчизняних молокозаводів реалізовувалося саме через цей канал. Також підприємства харчової промисловості, в тому числі молочної, отримали від держави можливість закуповувати газ за пільговою ціною.

Гостро постало питання експорту молочної продукції як умови необхідної для збереження молочної галузі. Адже внутрішній ринок різко скоротився і за відсутності можливості експортувати продукцію виробники молочних продуктів мали б скорочувати закупівлю сирого молока. Це, у свою чергу, ставило б під загрозу молочне тваринництво країни, яке і так через бойові дії зазнало помітних втрат.

Низка проблем, які постали перед експортерами, була такою, що здавалося, їх неможливо вирішити: не працювали порти на Чорноморському узбережжі (Одеса, Чорноморськ, Миколаїв, Південний), не була налагоджена заміна українських портів на порти ЄС та Туреччини, виник дефіцит транспортних контейнерів в балтійському регіоні, багатократно подорожчав фрахт на рефрижераторні автомобілі, ускладнилася внутрішня логістика, виник дефіцит пального, вартість доставки продукції суходолом (до Казахстану через Молдову, Румунію, Турцію) зросла більш ніж на 40-60%.

Крім того, трейдери відмовлялися працювати по передплаті, підприємства експортери відчували брак обігових коштів для виконання експортних замовлень, на складах накопичилися запаси продукції, виробленої у березні-квітні, були проблеми через неузгодженість ветеринарних та митних процедур...

Тому Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінінфраструктури, молочні трейдери та галузеві асоціації, а також і самі компанії експортери почали активно просувати можливості якнайскорішого відновлення експорту. Чималу роботу для цього виконала Програма Quality Food Trade Program, що працює в Україні за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія). Для організації експертних дискусій "Молочний експорт в умовах війни" Програмою було залучено до партнерства Офіс з розвитку підприємництва та експорту і аналітичне агентство Інфагро.

Було організовано три зустрічі експертів молочної галузі, представників молочних компаній експортерів, державних посадовців та практиків міжнародної торгівлі, щоб оперативно визначити, що треба зробити для якнайшвидшого вирішення логістичних, митних та інших проблем, що гальмують відновлення експорту. Пізніше "вступили у гру" і європейські партнери — в ЄС було прийняте рішення з 4 червня 2022 на рік зняти тарифні та митні обмеження.

Всі ці зусилля дали результат: український молочний експорт значно пожвавішав і це буквально дало можливість українській молочній галузі вижити. За що українські молочники щиро вдячні європейським партнерам.

Наслідки війни, бойових дій та впливу на економіку очевидні вже зараз: за 8 місяців 2022 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року поголів'я скоротилося на 15,3%. При цьому у підприємствах поголів'я скоротилося на 9,6%, а у господарствах населення на 17,3%.

За цей же період виробництво молока скоротилося на 14,6%. Підприємства зменшили його на 6,7%, а населення на 18,1%. П'ята частина молока була вироблена на територіях, де проходили або проходять бойові дії. На переробні підприємства за перше півріччя у переробку надійшло на 16,7% менше молока, ніж за той же період минулого року.

Незважаючи на всі складнощі, що супроводжують експортні операції, українські компанії експортери молочної продукції протягом кількох місяців 2022 року нарощували обсяги продажів до ЄС. З початку війни ще 10 молочних компаній отримали так звані "єврономери", тобто дозвіл на експорт своєї продукції до ЄС (листопад 2022). Кон'юнктура міжнародного ринку до жовтня-листопада 2022 року була сприятливою і в українських експортерів молочних продуктів, зокрема, експортерів вершкового масла, є перспектива в кінці року опинитися у перших рядках списку постачальників цього продукту до країн Євросоюзу.

[[Категорія:Як влаштована молочна галузь]] [[Категорія:Статистика та аналітика]]

Категорія:Статистика та аналітика

2022-12-06T05:29:32Z

Infagro:

{{DISPLAYTITLE:Статистика та аналітика}}

Дані, що характеризують стан справ у молочній галузі України, збирають та обробляють [https://www.ukrstat.gov.ua/ Державна служба статистики України], дослідницькі та консалтингові компанії, що вивчають молочний ринок, аналітичні агентства та галузеві асоціації, а також податкова, митна служби країни та відповідні міністерства. Кожне з названих джерел використовує свої методи збору та аналізу даних.

Наприклад, Держстат регулярно отримує інформацію стосовно аграрної галузі з певних встановлених [https://ukrstat.gov.ua/norm_doc/2021/295/295.pdf форм звітності], які підприємства і голови селищних рад мають надавати цій державній службі. Також, Держстатом для отримання деяких показників за встановленою методикою проводяться регулярні дослідження з використанням затверджених форм державного статистичного спостереження [https://docs.dtkt.ua/download/doc/1157.4203.1"Сільськогосподарська діяльність населення в сільській місцевості"], де серед інших є також запитання про кількість ВРХ в господарстві та про надої. Всі дані Держстату — це офіційна інформація, частина якої публікується на сайті установи. Слід мати на увазі, що у методиках та термінології цієї служби час від часу відбуваються зміни, і тому потрібно уважно підходити до порівняння даних різних років.

Компанії, що займаються вивченням молочного ринку та консалтингом у цій сфері, використовують офіційні дані, а також збирають та аналізують дані за власними методиками. Їх аналітичні бюлетені, довідки та звіти призначені для продажу зацікавленим клієнтам. Деякі дані ці компанії періодично публікують відкрито.

[[Файл:Виробництво_молока_в_Україні_2021-2022.png|link=|class=fullwidth]]

За місяць до початку 2023 року прогнози, зроблені стосовно результатів за 2022 рік, наступні:

* Підприємствами і населенням буде вироблено 7.82 млн т молока
* На переробку надійде 2.8 млн т, тобто на 12% менше, ніж у попередньому році. Причому господарства населення скоротять продажі заводам на 35%, а підприємства на 4%.

'''Чому цифри можуть відрізнятися'''

Не повинно дивувати те, що в залежності від джерела інформації, цифри, які характеризують якийсь із галузевих показників, можуть відрізнятися. Адже методики як збору даних, так і розрахунку, різні. Тому абсолютно точного співпадіння очікувати не варто. Як приклад, можна навести облік сирого молока, що надходить у переробку. Сире молоко закуповується переробними підприємствами у його виробників — підприємств та господарств населення. У останніх — через закупівельників, які збирають таке молоко у партії та доставляють на заводи. Молоко надходить також і від інших заводів, які закуповують його у вже названих категорій виробників. Але заводи-закупівельники не виробляють молочні продукти. Вони продають молоко діючим переробним заводам.

Як визначити загальний обсяг молока, що надійшов у переробку в країні? Якщо вести облік "на вході" до молокопереробного заводу, то цифра буде становити суму закуплених у всіх постачальників обсягів, включно зі згаданими заводами-закупівельниками, які вже купили це сире молоко і відзвітували в Держстат про закупку. Тепер, при закупівлі цього молока власне для переробки, це молоко ще раз потрапляє в облік як сировина. Таким чином, відбувається "здвоєний облік", що викривлює справжню картину.

Іншими прикладами джерел похибок можуть бути облік корів, облік молока, виробленого в господарствах населення, облік виробництва деяких продуктів через повторне використання побічних продуктів переробки, різне розуміння класифікації продукції (особливо в категорії сирів) — про що детальніше написано в розділі [https://media.infagro.com.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96 "Проблеми молочної галузі"], тому що для управління галуззю недоліки обліку це дійсно проблема, яка спотворює показники ресурсів та виробництва.

'''Як оцінюють виробництво'''

Виробництво молочних продуктів, окремо по кожній категорії, оцінюють в одиницях ваги продукції (кг, т, тис т, млн т) або в грошах (UAH, USD, EUR). Якщо ж треба оцінити виробництво всіх категорій молочної продукції разом, то це робиться в одиницях обсягу молока, використаного для виробництва цих продуктів. Вживається термін "в еквіваленті молока". Наприклад, якщо написано: "У 2020 році експорт молочних продуктів склав 700 тис. т (в еквіваленті молока)", то це означає, що 700 тисяч тонн молока було використано для виробництва всієї молочної продукції, яку експортувала Україна — масла, сиру, сухого молока, казеїну та іншої продукції.

<html>
<iframe width="100%" height="400" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=prodrawmilk" frameborder="0"></iframe><br/><br/>
<iframe width="100%" height="400" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=prodcheese" frameborder="0"></iframe>
</html>

Категорія:Статистика та аналітика

2022-12-06T05:28:47Z

Infagro:

{{DISPLAYTITLE:Статистика та аналітика}}

Дані, що характеризують стан справ у молочній галузі України, збирають та обробляють [https://www.ukrstat.gov.ua/ Державна служба статистики України], дослідницькі та консалтингові компанії, що вивчають молочний ринок, аналітичні агентства та галузеві асоціації, а також податкова, митна служби країни та відповідні міністерства. Кожне з названих джерел використовує свої методи збору та аналізу даних.

Наприклад, Держстат регулярно отримує інформацію стосовно аграрної галузі з певних встановлених [https://ukrstat.gov.ua/norm_doc/2021/295/295.pdf форм звітності], які підприємства і голови селищних рад мають надавати цій державній службі. Також, Держстатом для отримання деяких показників за встановленою методикою проводяться регулярні дослідження з використанням затверджених форм державного статистичного спостереження [https://docs.dtkt.ua/download/doc/1157.4203.1"Сільськогосподарська діяльність населення в сільській місцевості"], де серед інших є також запитання про кількість ВРХ в господарстві та про надої. Всі дані Держстату — це офіційна інформація, частина якої публікується на сайті установи. Слід мати на увазі, що у методиках та термінології цієї служби час від часу відбуваються зміни, і тому потрібно уважно підходити до порівняння даних різних років.

Компанії, що займаються вивченням молочного ринку та консалтингом у цій сфері, використовують офіційні дані, а також збирають та аналізують дані за власними методиками. Їх аналітичні бюлетені, довідки та звіти призначені для продажу зацікавленим клієнтам. Деякі дані ці компанії періодично публікують відкрито.

[[Файл:Виробництво_молока_в_Україні_2021-2022.png|link=|class=fullwidth]]

За місяць до початку 2023 року прогнози, зроблені стосовно результатів за 2022 рік, наступні:

* Підприємствами і населенням буде вироблено 7.82 млн т молока
* На переробку надійде 2.8 млн т, тобто на 12% менше, ніж у попередньому році. Причому господарства населення скоротять продажі заводам на 35%, а підприємства на 4%.

'''Чому цифри можуть відрізнятися'''

Не повинно дивувати те, що в залежності від джерела інформації, цифри, які характеризують якийсь із галузевих показників, можуть відрізнятися. Адже методики як збору даних, так і розрахунку, різні. Тому абсолютно точного співпадіння очікувати не варто. Як приклад, можна навести облік сирого молока, що надходить у переробку. Сире молоко закуповується переробними підприємствами у його виробників — підприємств та господарств населення. У останніх — через закупівельників, які збирають таке молоко у партії та доставляють на заводи. Молоко надходить також і від інших заводів, які закуповують його у вже названих категорій виробників. Але заводи-закупівельники не виробляють молочні продукти. Вони продають молоко діючим переробним заводам.

Як визначити загальний обсяг молока, що надійшов у переробку в країні? Якщо вести облік "на вході" до молокопереробного заводу, то цифра буде становити суму закуплених у всіх постачальників обсягів, включно зі згаданими заводами-закупівельниками, які вже купили це сире молоко і відзвітували в Держстат про закупку. Тепер, при закупівлі цього молока власне для переробки, це молоко ще раз потрапляє в облік як сировина. Таким чином, відбувається "здвоєний облік", що викривлює справжню картину.

Іншими прикладами джерел похибок можуть бути облік корів, облік молока, виробленого в господарствах населення, облік виробництва деяких продуктів через повторне використання побічних продуктів переробки, різне розуміння класифікації продукції (особливо в категорії сирів) — про що детальніше написано в розділі [https://media.infagro.com.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96 "Проблеми молочної галузі"], тому що для управління галуззю недоліки обліку це дійсно проблема, яка спотворює показники ресурсів та виробництва.

'''Як оцінюють виробництво'''

Виробництво молочних продуктів, окремо по кожній категорії, оцінюють в одиницях ваги продукції (кг, т, тис т, млн т) або в грошах (UAH, USD, EUR). Якщо ж треба оцінити виробництво всіх категорій молочної продукції разом, то це робиться в одиницях обсягу молока, використаного для виробництва цих продуктів. Вживається термін "в еквіваленті молока". Наприклад, якщо написано: "У 2020 році експорт молочних продуктів склав 700 тис. т (в еквіваленті молока)", то це означає, що 700 тисяч тонн молока було використано для виробництва всієї молочної продукції, яку експортувала Україна — масла, сиру, сухого молока, казеїну та іншої продукції.

<html>
<iframe width="100%" height="400" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=prodrawmilk" frameborder="0"></iframe><br/><br/>
<iframe width="100%" height="400" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=prodcheese" frameborder="0"></iframe>
</html>

Категорія:Статистика та аналітика

2022-12-06T05:27:12Z

Infagro:

{{DISPLAYTITLE:Статистика та аналітика}}

Дані, що характеризують стан справ у молочній галузі України, збирають та обробляють [https://www.ukrstat.gov.ua/ Державна служба статистики України], дослідницькі та консалтингові компанії, що вивчають молочний ринок, аналітичні агентства та галузеві асоціації, а також податкова, митна служби країни та відповідні міністерства. Кожне з названих джерел використовує свої методи збору та аналізу даних.

Наприклад, Держстат регулярно отримує інформацію стосовно аграрної галузі з певних встановлених [https://ukrstat.gov.ua/norm_doc/2021/295/295.pdf форм звітності], які підприємства і голови селищних рад мають надавати цій державній службі. Також, Держстатом для отримання деяких показників за встановленою методикою проводяться регулярні дослідження з використанням затверджених форм державного статистичного спостереження [https://docs.dtkt.ua/download/doc/1157.4203.1"Сільськогосподарська діяльність населення в сільській місцевості"], де серед інших є також запитання про кількість ВРХ в господарстві та про надої. Всі дані Держстату — це офіційна інформація, частина якої публікується на сайті установи. Слід мати на увазі, що у методиках та термінології цієї служби час від часу відбуваються зміни, і тому потрібно уважно підходити до порівняння даних різних років.

Компанії, що займаються вивченням молочного ринку та консалтингом у цій сфері, використовують офіційні дані, а також збирають та аналізують дані за власними методиками. Їх аналітичні бюлетені, довідки та звіти призначені для продажу зацікавленим клієнтам. Деякі дані ці компанії періодично публікують відкрито.

[[Файл:Виробництво_молока_в_Україні_2021-2022.png|link=|class=fullwidth]]

За місяць до початку 2023 року прогнози, зроблені стосовно результатів за 2022 рік, наступні:

* Підприємствами і населенням буде вироблено 7820 тис. т молока
* На переробку надійде 2800 тис. т, тобто на 12% менше, ніж у попередньому році. Причому господарства населення скоротять продажі заводам на 35%, а підприємства на 4%.

'''Чому цифри можуть відрізнятися'''

Не повинно дивувати те, що в залежності від джерела інформації, цифри, які характеризують якийсь із галузевих показників, можуть відрізнятися. Адже методики як збору даних, так і розрахунку, різні. Тому абсолютно точного співпадіння очікувати не варто. Як приклад, можна навести облік сирого молока, що надходить у переробку. Сире молоко закуповується переробними підприємствами у його виробників — підприємств та господарств населення. У останніх — через закупівельників, які збирають таке молоко у партії та доставляють на заводи. Молоко надходить також і від інших заводів, які закуповують його у вже названих категорій виробників. Але заводи-закупівельники не виробляють молочні продукти. Вони продають молоко діючим переробним заводам.

Як визначити загальний обсяг молока, що надійшов у переробку в країні? Якщо вести облік "на вході" до молокопереробного заводу, то цифра буде становити суму закуплених у всіх постачальників обсягів, включно зі згаданими заводами-закупівельниками, які вже купили це сире молоко і відзвітували в Держстат про закупку. Тепер, при закупівлі цього молока власне для переробки, це молоко ще раз потрапляє в облік як сировина. Таким чином, відбувається "здвоєний облік", що викривлює справжню картину.

Іншими прикладами джерел похибок можуть бути облік корів, облік молока, виробленого в господарствах населення, облік виробництва деяких продуктів через повторне використання побічних продуктів переробки, різне розуміння класифікації продукції (особливо в категорії сирів) — про що детальніше написано в розділі [https://media.infagro.com.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96 "Проблеми молочної галузі"], тому що для управління галуззю недоліки обліку це дійсно проблема, яка спотворює показники ресурсів та виробництва.

'''Як оцінюють виробництво'''

Виробництво молочних продуктів, окремо по кожній категорії, оцінюють в одиницях ваги продукції (кг, т, тис т, млн т) або в грошах (UAH, USD, EUR). Якщо ж треба оцінити виробництво всіх категорій молочної продукції разом, то це робиться в одиницях обсягу молока, використаного для виробництва цих продуктів. Вживається термін "в еквіваленті молока". Наприклад, якщо написано: "У 2020 році експорт молочних продуктів склав 700 тис. т (в еквіваленті молока)", то це означає, що 700 тисяч тонн молока було використано для виробництва всієї молочної продукції, яку експортувала Україна — масла, сиру, сухого молока, казеїну та іншої продукції.

<html>
<iframe width="100%" height="400" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=prodrawmilk" frameborder="0"></iframe><br/><br/>
<iframe width="100%" height="400" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=prodcheese" frameborder="0"></iframe>
</html>