Infagro media
Ваш путівник по молочній галузі України

Відносини молочних компаній і торговельних мереж

Матеріал з Infagro Media
Перейти до:навігація, пошук

Зручність продажу своєї продукції через торговельні мережі, які почали з'являтися в Україні наприкінці 90-х, виробники харчових продуктів оцінили досить швидко. Збут продукції через мережі дійсно був зручним. Але з'явилася інша проблема: мережі мали значно більшу ринкову вагу і, відповідно, сильнішу переговорну позицію, ніж більшість вітчизняних виробників харчової продукції. Це призвело до диктату мереж, який проявлявся, зокрема, у формуванні договорів, які містили невигідні для постачальників умови, на які все одно доводилося погоджуватися. Їх не можна було обговорювати, тільки приймати. Або йти в інші мережі. Оскільки мереж було (і є) небагато, неважко зрозуміти, що умови всюди були приблизно однакові.

Особливо болючим питанням стало порушення мережами терміну платежів. Затримки виплат за вже проданий товар сягали, за словами молокозаводів, 70 днів, борги мереж накопичувалися. Зростало невдоволення молокозаводів таким партнерством. Врешті решт, у 2021 році з'явилися спроби врегулювання відносин законодавчим шляхом. На розгляд комітетів ВР один за одним подавалися законопроекти: №6068, №6068-1, №6068-2, №6068-3 та №6155. Жоден з них поки що (жовтень 2022) не прийнято. Крім того, перед самим початком війни з'явився підписаний 27 харчовими асоціаціями лист до ВР з проханням доопрацювати положення цих законопроектів з урахуванням погодженої асоціаціями спільної позиції та Директиви Європарламенту і Ради ЄС 2019/633 від 17 квітня 2019 "Про недобросовісну торговельну практику у відносинах між підприємствами в ланцюзі постачання сільськогосподарськоı̈ продукціı̈ та харчових продуктів».

На початку жовтня 2022 року все ще тривали дискусії, зустрічі і круглі столи, було залучено Комітет з економічного розвитку ВР. У лютому 2023 року харчові асоціації все ще продовжують наполягати на прийнятті закону, який наблизить відносини постачальників і мереж в Україні до європейських практик. Після тривалих обговорень, як тимчасовий, до прийняття закону, крок, асоціації пропонували Кабміну прийняти постанову, що визначатиме обов'язкові терміни платежів для різних видів продукції. Асоціації стверджують, що практику використання мережами притриманих грошей постачальників для безкоштовного кредитування потреб торгівлі потрібно припиняти. Це вимиває обігові кошти харчових підприємств і ставить деякі з них перед зазгорою банкрутства.

Торговельні мережі запевняють, що необхідності в прийнятті закону немає, а законодавчі обмеження погіршать становище мереж, яке тільки зараз почало покращуватися після втрат торгових площ внаслідок обстрілів та відтоку персоналу у перші місяці війни. Також вони закликають не звинувачувати в затримках платежів всі мережі підряд, адже є такі, які платять вчасно і до яких постачальники претензій не мають. Висловлюються застереження щодо наслідків жорсткого регулювання платіжного режиму, яке, на їх думку, може призвести до банкрутства мереж. І тоді постраждають всі.

Швидкого вирішення проблеми, яка, до речі, існує не тільки в Україні, чекати очевидно не варто. Протистояння постачальників і торговельних мереж продовжується, рішення, яке б влаштовувало всі сторони, поки що не знайдено. В розв'язанні проблеми беруть участь Мінекономіки України, Комітет ВР з економічного розвитку та Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, а також асоціації харчової промисловості.

Як вирішують цю проблему в ЄС і як впроваджується країнами Європи вже згадана Директива 2019/633, можна прочитати в огляді Інфагро.

Pertner logos
Про проект
Використання матеріалів сайту
© Інфагро, 2022