Товарність молока

Товарність молока — це кількість молока, що надійшла у переробку на молочні заводи у відсотках до загального його виробництва. В Україні, порівняно з країнами ЄС, товарність молока низька, за даними 2021 року 36%. Для порівняння: товарність молока в Німеччині 95%.

Фактично, товарність це показник індустріалізації галузі. Він демонструє, яка частка ринку належить переробним підприємствам, а яка являє собою самоорганізований напівтіньовий ринок, який забезпечує виробництво, переробку та збут молока та молочних продуктів дуже різними каналами, не завжди легальними, поза обліком і часто поза податковою системою. В Україні 68% молока виробляється у господарствах населення. І лише невелика його частка надходить в переробку. В загальному обсязі закупівлі сировини заводами це 17% (2021).

Історія галузі через призму товарності

В Україні товарність молока не завжди була низькою. Вона змінювалася під впливом суспільних змін, які в свою чергу змінювали структуру як виробництва молока, так і його переробки.

Ось графік, який яскраво демонструє історію розвитку української молочної галузі з 1991 року, коли практично майже все молоко, що вироблялося на фермах, надходило у переробку. Його наведено тут для того, щоб показати, коли відбулася радикальна зміна позицій сільськогосподарських підприємств (на графіку "підприємства") і господарств населення у забезпеченні країни молоком. Це трапилося у 1996 році. З тих пір в господарствах населення виробляється молока більше, ніж на фермах.

У 1990 році товарність молока, що вироблялося на молочнотоварних фермах, становила 97%. Тоді ж товарність молока, виробленого в країні загалом, як на фермах, так і в приватних господарствах, складала 73%.

Зі зміною суспільного ладу, яка відбулася у 1991 році, внаслідок економічних та структурних змін, що її супроводжували, надходження молока на заводи різко скоротилося і найнижчу товарність було зафіксовано у 1999 році: з 73% вона впала до 21%.

У той час йшло переформатування галузі: державні молокозаводи, які зберегли обладнання, ставали акціонерними товариствами, за якими стояли фактичні власники. Цей процес не був миттєвим і йшов він паралельно з подібною ж перебудовою в сільськогосподарському виробництві, коли відбувався поділ власності колгоспів та радгоспів. У цей складний час населення нарощувало виробництво молока, дбаючи про забезпечення своїх родин молочними продуктами та грошима, які можна було отримати за молочну продукцію домашнього виробництва, торгуючи на базарах.

Як видно з графіка, у 1996 році вперше обсяг виробництва молока в господарствах населення перевищив обсяг, вироблений в підприємствах, тобто на молочнотоварних фермах. І з тих пір такий розподіл зберігається. За 27 років підприємства не змогли "наздогнати" господарства населення і досягти їх рівня обсягу виробництва, але значна частина сільськогосподарських підприємств почала розглядати виробництво молока як бізнес і розвивати його відповідно до сучасних стандартів генетики тварин, їх годівлі, технологій та збуту молока.