Infagro media
Ваш путівник по молочній галузі України

Товарність молока: відмінності між версіями

Матеріал з Infagro Media
Перейти до:навігація, пошук
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 18 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
Товарність молока — це кількість молока, що надійшла у переробку на молочні заводи у відсотках до загального його виробництва. В Україні, порівняно з країнами ЄС, товарність молока низька, за даними 2020 року 38.5%. Для порівняння - товарність молока в Німеччині 95%.  
Товарність молока — це кількість молока, що надійшла у переробку на молочні заводи у відсотках до загального його виробництва. В Україні, порівняно з країнами ЄС, товарність молока низька, за даними 2021 року 36%. Для порівняння: товарність молока в Німеччині 95%.  


Фактично, товарність це показник індустріалізації галузі. Він демонструє, яка частка ринку належить переробним підприємствам, а яка являє собою самоорганізований напівтіньовий ринок, який забезпечує виробництво, переробку та збут молока та молочних продуктів дуже різними каналами, не завжди легальними, поза обліком і часто поза податковою системою. Лише невелика частка від 70% всього молока в країні, яке виробляється в господарствах населення, надходить в переробку. В загальному обсязі закупівлі сировини заводами це 20%.
Фактично, товарність це показник індустріалізації галузі. Він демонструє, яка частка ринку належить переробним підприємствам, а яка являє собою самоорганізований напівтіньовий ринок, який забезпечує виробництво, переробку та збут молока та молочних продуктів дуже різними каналами, не завжди легальними, поза обліком і часто поза податковою системою. В Україні 68% молока виробляється у господарствах населення. І лише невелика його частка надходить в переробку. В загальному обсязі закупівлі сировини заводами це 17% (2021).


'''Історія галузі через призму товарності'''
'''Історія галузі через призму товарності'''
Рядок 7: Рядок 7:
В Україні товарність молока не завжди була низькою. Вона змінювалася під впливом суспільних змін, які в свою чергу змінювали структуру як виробництва молока, так і його переробки.  
В Україні товарність молока не завжди була низькою. Вона змінювалася під впливом суспільних змін, які в свою чергу змінювали структуру як виробництва молока, так і його переробки.  


Ось графік, який яскраво демонструє історію розвитку української молочної галузі з 1991 року, коли практично майже все молоко, що вироблялося на фермах, надходило у переробку. Його наведено тут для того, щоб показати, коли відбулася радикальна зміна позицій сільськогосподарських підприємств (на графіку "підприємства") і господарств населення у забезпеченні країни молоком.
Ось графік, який яскраво демонструє історію розвитку української молочної галузі з 1991 року, коли практично майже все молоко, що вироблялося на фермах, надходило у переробку. Його наведено тут для того, щоб показати, коли відбулася радикальна зміна позицій сільськогосподарських підприємств (на графіку "підприємства") і господарств населення у забезпеченні країни молоком. Це трапилося у 1996 році. З тих пір в господарствах населення виробляється молока більше, ніж на фермах.


<html>
<iframe width="100%" height="600" src="https://media.infagro.com.ua/infagro/trends/?c=media_milkprod" frameborder="0"></iframe><br/>
</html>


У 1990 році товарність молока, що вироблялося на молочнотоварних фермах, становила 97%. Тоді ж товарність молока, виробленого в країні загалом, як на фермах, так і в приватних господарствах, складала 73%.


Зі зміною суспільного ладу, яка відбулася у 1991 році, внаслідок економічних та структурних змін, що її супроводжували, надходження молока на заводи різко скоротилося і найнижчу товарність було зафіксовано у 1999 році: з 73% вона впала до 21%.


У 1990 році товарність молока, що вироблялося на молочнотоварних фермах, становила 97%. Тоді ж товарність молока, виробленого в країні загалом, як на фермах, так і в приватних господарствах, становила 73%.  
У той час йшло переформатування галузі: державні молокозаводи, які зберегли обладнання, ставали акціонерними товариствами, за якими стояли фактичні власники. Цей процес не був миттєвим і йшов він паралельно з подібною ж перебудовою в сільськогосподарському виробництві, коли відбувався поділ власності колгоспів та радгоспів. У цей складний час населення нарощувало виробництво молока, дбаючи про забезпечення своїх родин молочними продуктами та грошима, які можна було отримати за молочну продукцію домашнього виробництва, торгуючи на базарах.
 
Зі зміною суспільного ладу, яка відбулася у 1991 році, внаслідок економічних та структурних змін, що її супроводжували, надходження молока на заводи різко скоротилося і найнижчу товарність було зафіксовано у 1999 році: з 73% вона впала до 21%.  


У той час йшло переформатування галузі: ті державні молокозаводи, де зберегли обладнання, ставали акціонерними товариствами, за якими стояли фактичні власники. Цей процес не був миттєвим і йшов він паралельно з подібною ж перебудовою в сільськогосподарському виробництві, коли відбувався поділ власності колгоспів та радгоспів. У цей складний час населення нарощувало виробництво молока, дбаючи про забезпечення своїх родин молочними продуктами та грошима, які можна було отримати за молочну продукцію, торгуючи на базарах.
Як видно з графіка, у 1996 році вперше обсяг виробництва молока в господарствах населення перевищив обсяг, вироблений в підприємствах, тобто на молочнотоварних фермах. І з тих пір такий розподіл зберігається. За 27 років підприємства не змогли "наздогнати" господарства населення і досягти їх рівня обсягу виробництва, але значна частина сільськогосподарських підприємств почала розглядати виробництво молока як бізнес і розвивати його відповідно до сучасних стандартів генетики тварин, їх годівлі, технологій та збуту молока.


Як видно з графіка, у 1996 році вперше обсяг виробництва молока в господарствах населення перевершив обсяг, вироблений в сільгосппідприємствах, тобто на молочнотоварних фермах. І з тих пір такий розподіл зберігається. За 27 років сільгосппідприємства не змогли "наздогнати" господарства населення з точки зору обсягу виробництва, але значна їх частина почала розглядати виробництво молока як бізнес і розвивати цей бізнес відповідно до сучасних стандартів генетики тварин, їх годівлі, технологій та збуту молока.
[[Category:Проблеми молочної галузі]]
[[Category:Як влаштована молочна галузь]]

Поточна версія на 10:56, 22 лютого 2023

Товарність молока — це кількість молока, що надійшла у переробку на молочні заводи у відсотках до загального його виробництва. В Україні, порівняно з країнами ЄС, товарність молока низька, за даними 2021 року 36%. Для порівняння: товарність молока в Німеччині 95%.

Фактично, товарність це показник індустріалізації галузі. Він демонструє, яка частка ринку належить переробним підприємствам, а яка являє собою самоорганізований напівтіньовий ринок, який забезпечує виробництво, переробку та збут молока та молочних продуктів дуже різними каналами, не завжди легальними, поза обліком і часто поза податковою системою. В Україні 68% молока виробляється у господарствах населення. І лише невелика його частка надходить в переробку. В загальному обсязі закупівлі сировини заводами це 17% (2021).

Історія галузі через призму товарності

В Україні товарність молока не завжди була низькою. Вона змінювалася під впливом суспільних змін, які в свою чергу змінювали структуру як виробництва молока, так і його переробки.

Ось графік, який яскраво демонструє історію розвитку української молочної галузі з 1991 року, коли практично майже все молоко, що вироблялося на фермах, надходило у переробку. Його наведено тут для того, щоб показати, коли відбулася радикальна зміна позицій сільськогосподарських підприємств (на графіку "підприємства") і господарств населення у забезпеченні країни молоком. Це трапилося у 1996 році. З тих пір в господарствах населення виробляється молока більше, ніж на фермах.


У 1990 році товарність молока, що вироблялося на молочнотоварних фермах, становила 97%. Тоді ж товарність молока, виробленого в країні загалом, як на фермах, так і в приватних господарствах, складала 73%.

Зі зміною суспільного ладу, яка відбулася у 1991 році, внаслідок економічних та структурних змін, що її супроводжували, надходження молока на заводи різко скоротилося і найнижчу товарність було зафіксовано у 1999 році: з 73% вона впала до 21%.

У той час йшло переформатування галузі: державні молокозаводи, які зберегли обладнання, ставали акціонерними товариствами, за якими стояли фактичні власники. Цей процес не був миттєвим і йшов він паралельно з подібною ж перебудовою в сільськогосподарському виробництві, коли відбувався поділ власності колгоспів та радгоспів. У цей складний час населення нарощувало виробництво молока, дбаючи про забезпечення своїх родин молочними продуктами та грошима, які можна було отримати за молочну продукцію домашнього виробництва, торгуючи на базарах.

Як видно з графіка, у 1996 році вперше обсяг виробництва молока в господарствах населення перевищив обсяг, вироблений в підприємствах, тобто на молочнотоварних фермах. І з тих пір такий розподіл зберігається. За 27 років підприємства не змогли "наздогнати" господарства населення і досягти їх рівня обсягу виробництва, але значна частина сільськогосподарських підприємств почала розглядати виробництво молока як бізнес і розвивати його відповідно до сучасних стандартів генетики тварин, їх годівлі, технологій та збуту молока.

Pertner logos
Про проект
Використання матеріалів сайту
© Інфагро, 2022