Фальсифікат: відмінності між версіями
Infagro (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Infagro (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Проблема фальсифікату набула розмаху у 90-ті роки, коли фактично було зруйновано державну систему контролю виробництва харчових продуктів, їх якості та безпечності. За словами Вадима Чагаровського, голови Спілки молочних підприємств України, продуктами, які фальсифікуються найчастіше, є масло, сметана, сир та згущене молоко, тобто продукти з високим вмістом молочного жиру. Нещодавно до цієї четвірки додався кисломолочний сир, який стали фальсифікувати, використовуючи замінник білку – штучні волокна типу «фібрил» та інші, що дозволяє отримати продукт, схожий на кисломолочний сир, але втричі дешевший. | Проблема фальсифікату набула розмаху у 90-ті роки, коли фактично було зруйновано державну систему контролю виробництва харчових продуктів, їх якості та безпечності. За словами Вадима Чагаровського, голови Спілки молочних підприємств України, продуктами, які фальсифікуються найчастіше, є масло, сметана, сир та згущене молоко, тобто продукти з високим вмістом молочного жиру. Нещодавно до цієї четвірки додався кисломолочний сир, який стали фальсифікувати, використовуючи замінник білку – штучні волокна типу «фібрил» та інші, що дозволяє отримати продукт, схожий на кисломолочний сир, але втричі дешевший. | ||
Точних даних про відсоток фальсифікату в молочній продукції немає. Можна наводити які завгодно цифри, але методики відбору зразків в дослідженнях цієї теми аматорські, а нормативної бази перевірки якості продукції не існує. Саме це дає можливість журналістам робити узагальнення на основі проведення любительських досліджень з | Точних даних про відсоток фальсифікату в молочній продукції немає. Можна наводити які завгодно цифри, але методики відбору зразків в дослідженнях цієї теми аматорські, а нормативної бази перевірки якості продукції не існує. Саме це дає можливість журналістам робити узагальнення на основі проведення любительських досліджень з необґрунтованими висновками, а фальсифікаторам, спійманим на гарячому, оскаржувати рішення про накладені на них штрафи. Які, до речі, теж досить умовні. | ||
З одного боку | З одного боку, від фальсифікату страждає споживач. З іншого, молокозаводи з добросовісним менеджментом, який дбає про репутацію компанії і не допускає випуску неякісної продукції та введення в оману споживача. Цим молокозаводам доводиться конкурувати не тільки з такими ж колегами, але й з виробниками "молочної" продукції, що виробляється в тіні і, не несучи тягар сплати податків та обов'язкових платежів, використовуючи дешеву, але сумнівної якості сировину, може дозволити собі демпінгувати по ціні. | ||
Існують різні думки стосовно боротьби з фальсифікатом. Частина молочників вважає, що основною причиною його існування є дефіцит якісної сировини, існування тіньового ринку і небажання силових структур використовувати наявні законодавчі можливості для викорінення цього явища. | Існують різні думки стосовно боротьби з фальсифікатом. Частина молочників вважає, що основною причиною його існування є дефіцит якісної сировини, існування тіньового ринку і небажання силових структур використовувати наявні законодавчі можливості для викорінення цього явища. | ||
Версія за 14:33, 4 жовтня 2022
Проблема фальсифікату набула розмаху у 90-ті роки, коли фактично було зруйновано державну систему контролю виробництва харчових продуктів, їх якості та безпечності. За словами Вадима Чагаровського, голови Спілки молочних підприємств України, продуктами, які фальсифікуються найчастіше, є масло, сметана, сир та згущене молоко, тобто продукти з високим вмістом молочного жиру. Нещодавно до цієї четвірки додався кисломолочний сир, який стали фальсифікувати, використовуючи замінник білку – штучні волокна типу «фібрил» та інші, що дозволяє отримати продукт, схожий на кисломолочний сир, але втричі дешевший.
Точних даних про відсоток фальсифікату в молочній продукції немає. Можна наводити які завгодно цифри, але методики відбору зразків в дослідженнях цієї теми аматорські, а нормативної бази перевірки якості продукції не існує. Саме це дає можливість журналістам робити узагальнення на основі проведення любительських досліджень з необґрунтованими висновками, а фальсифікаторам, спійманим на гарячому, оскаржувати рішення про накладені на них штрафи. Які, до речі, теж досить умовні.
З одного боку, від фальсифікату страждає споживач. З іншого, молокозаводи з добросовісним менеджментом, який дбає про репутацію компанії і не допускає випуску неякісної продукції та введення в оману споживача. Цим молокозаводам доводиться конкурувати не тільки з такими ж колегами, але й з виробниками "молочної" продукції, що виробляється в тіні і, не несучи тягар сплати податків та обов'язкових платежів, використовуючи дешеву, але сумнівної якості сировину, може дозволити собі демпінгувати по ціні.
Існують різні думки стосовно боротьби з фальсифікатом. Частина молочників вважає, що основною причиною його існування є дефіцит якісної сировини, існування тіньового ринку і небажання силових структур використовувати наявні законодавчі можливості для викорінення цього явища.
Інша частина, наприклад, Спілка молочних підприємств України, вважає, що наявних важелів у вигляді використання можливостей Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту правспоживачів та Антимонопольного комітету, недостатньо. СМПУ пропонує законодавчо помилити відповідальність за фальсифікацію харчових продуктів, визнавши їх "продуктовим шахрайством" з відповідною кримінальною відповідальністю.
Можна ознайомитися з позицією СМПУ в коментарі голови Спілки, Вадима Чагаровського, опублікованому на сайті Інфагро.
