Законодавство

Діяльність підприємств, пов'язаних з виробництвом, переробкою та збутом молока і молочних продуктів регулюється безліччю законів, постанов, наказів і розпоряджень. Крім того, останні кілька років ведеться велика робота з гармонізації українських регуляторних документів, що стосуються харчової галузі, з відповідними вимогами європейського законодавства і це теж суттєво впливає на "молочний законодавчий ландшафт".

Час від часу навколо деяких "молочних" законів здіймаються дискусії, в яких беруть участь зацікавлені представники ланок виробництва і дистрибуції молока і молочних продуктів: виробники молока, переробники та торговельні мережі. Як правило, у самих дискусіях беруть участь професійні об'єднання молочників, кожне з яких має свою думку і намагається схилити на свій бік групи народних депутатів ВР України, щоб внести в закони поправки, які відповідають їх інтересам.

Так, вже багато років, починаючи з 2004, точаться, час від часу загострюючись, розмови про внесення змін до Закону України "Про молоко та молочні продукти". З тих пір зміни в цей закон вносилися сім разів. Серед інших, до сих пір обговорюються питання термінології, визначень, класифікації молочних продуктів і виділення молоковмісних продуктів (імітаційних продуктів за іншою термінологією) в окремий вид продукції. Ці дискусії тривають вже багато років, але цей Закон і досі не сформований у тих формулюваннях, які б влаштували всіх.

Треба зазначити, що, як і в інших сферах економіки, внесення змін в один закон тягне за собою зміни в інших законах та регуляторних документах, а також в господарчій діяльності підприємств. Наприклад, у разі законодавчих змін у термінології молочних продуктів, можливі зміни в законодавчих положеннях, що стосуються маркування. Зміни в правилах маркування означають зміну дизайну та тексту етикеток і форм, що веде до додаткових витрат підприємств.

Іншим прикладом того, до чого можуть призводити зміни, може бути історія з так званим "спецрежимом ПДВ", яка почалася з прийняття у 1997 році Закону України “Про податок на додану вартість”, №168/97, де згідно з пунктом 11.21 статті 11 було запроваджено механізм виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам на одну тонну закупленого у них переробними підприємствами молока і м'яса за рахунок спецрежиму справляння ПДВ. Кошти на фінансову допомогу формувались шляхом повернення переробним підприємством суми ПДВ постачальникові сировини та акумулювались на його спеціальному рахунку. Пізніше цей Закон втратив чинність і положення, що стосуються цього питання, було перенесено до Податкового кодексу України, п. 209.18.

У 2009 році СОТ висунула вимоги до реформування системи державної підтримки сільського господарства в Україні і дотації через спеціальний режим ПДВ було скасовано, але дещо пізніше знову відновлено Законом України №1782-VI “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи”.

В 2011 році спецрежим ПДВ зазнав суттєвої трансформації. Введені замість нього схеми бюджетних дотацій ефекту не мали. З 2017 року було повністю скасовано дію спецрежиму справляння ПДВ для сільгосппідприємств з переходом на надання держфінпідтримки за прямими бюджетними програмами. Основною умовою скасування спецрежиму ПДВ була обіцянка держави компенсувати відповідні втрати належними обсягами прямих бюджетних дотацій. Але з 2019 року обсяг державної фінансової підтримки сільського господарства суттєво знизився. Він став у кілька разів меншим за обсяги підтримки, які генерувались спецрежимом ПДВ і дозволяли розвивати галузь тваринництва в Україні.

Кризова ситуація в молочному скотарстві, яка склалася внаслідок ряду причин, змусила згадати про необхідність удосконалення порядку виплати бюджетних дотацій на молоко. Перед самою війною, 18 лютого 2022 року, у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №7072 "Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки розвитку виробництва та переробки продукції тваринництва", де пропонується удосконалити порядок виплати бюджетної дотації на молоко і описано механізм, за яким це мусить відбуватися. У комплексі з іншими запропонованими в цьому законопроекті інструментами підвищення ефективності молочного тваринництва і переробки молока, передбачено створення умов, що будуть заохочувати виробників здавати молоко у переробку. У листопаді 2022 року законопроект ще не розглядався Верховною Радою.

Ще один приклад впливу змін в законодавстві на стан галузі - заборона переробним підприємствам приймати молоко 2 сорту, оскільки в рамках гармонізації з європейським законодавством було законодавчо змінено вимоги до молока, що надходить у переробку. Якість молока почала регламентуватися Наказом №118 Мінагрополітики "Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів" (2019). В результаті у вимогах почало фігурувати сире молоко екстра, вищого і першого ґатунків, а молоко 2 гатунку і неґатункове опинилися поза законом. Чи означає це, що воно зникло? Ні. Дивним чином, на зрізі дати введення заборони на 2 сорт, злетіло вверх виробництво молока 1 сорту ...

У 2021 році почалися спроби законодавчим шляхом вплинути на взаємовідносини постачальників харчової продукції і торговельних мереж. Про це можна почитати тут. Фактично, йдеться про захист інтересів виробників харчової, в тому числі молочної, продукції у відносинах з важковаговиками бізнесу — торговельними мережами. Поки що (жовтень 2022) зрушень немає.

Це тільки кілька прикладів того, що законодавство та інші регуляторні інновації суттєво впливають на те, як розвивається галузь. Відображення законодавчих змін ми бачимо в статистичних звітах (поява нових господарчих одиниць, як от свого часу фермерських господарств, яким були обіцяні державою певні преференції), в торговому балансі (зростання обсягу імпорту сиру та інших молочних продуктів при відміні ввізного мита), на полицях магазинів (коли з полиць зникають "соціально значущі продукти", на які держава вводить обмеження ціни без врахування зростання собівартості виробництва).

Закони та інші нормативні документи, що регулюють діяльність молочної галузі, можна умовно розділити на дві категорії: ті, які безпосередньо визначають роботу молочнотоварних ферм і переробних підприємств (стосуються якості та безпечності сирого молока та молочних продуктів, умов функціонування підприємств, що мають справу з продукцією тваринницва, адмініструванням та фінансами в галузі) і ті, які впливають на ведення молочного бізнесу опосередковано (регуляторні рішення стосовно митного режиму, перевірок діяльності підприємств, закон про землю, закони, що визначають юридичні процедури і інші).

31 березня 2023 року народні депутати України зареєстрували три законопроекти, які передбачають зниження ставки податку на додану вартість для молока і молочної продукції, а також введення галузевого збору на просування молочної продукції, а саме:

«Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законів України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції» (№9163)

“Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції” (№9162)

“Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока і молочної продукції” (№ 9161).