Законодавство

Діяльність підприємств, пов'язаних з виробництвом, переробкою і збутом молока і молочних продуктів регулюється безліччю законів, постанов, наказів і розпоряджень. Крім того, останні кілька років ведеться велика робота з гармонізації українських регуляторних документів, що стосуються харчової галузі, з відповідними вимогами європейського законодавства і це теж суттєво впливає на "молочний законодавчий ландшафт".

Час від часу навколо деяких "молочних" законів здіймаються дискусії, в яких беруть участь зацікавлені представники ланок виробництва і дистрибуції молока і молочних продуктів: виробники молока, переробники та торговельні мережі. Як правило, у самих дискусіях беруть участь професійні об'єднання молочників, кожне з яких має свою думку і намагається схилити на свій бік групи народних депутатів ВР України, щоб внести в закони поправки, які відповідають їх інтересам.

Так, вже багато років, починаючи з 2004, точаться, час від часу загострюючись, розмови про внесення змін до Закону України "Про молоко та молочні продукти". З тих пір зміни в цей закон вносилися сім разів. Серед інших, до сих пір обговорюються питання термінології, визначень, класифікації молочних продуктів і виділення молоковмісних продуктів (імітаційних продуктів за іншою термінологією) в окремий вид продукції. Ці дискусії тривають вже багато років, але цей Закон і досі не сформований у тих формулюваннях, які б влаштували всіх.

Треба зазначити, що, як і в інших сферах економіки, внесення змін в один закон тягне за собою зміни в інших законах та регуляторних документах, а також в господарчій діяльності підприємств. Наприклад, у разі законодавчих змін у термінології молочних продуктів, можливі зміни в законодавчих положеннях, що стосуються маркування. Зміни в правилах маркування означають зміни дизайну та тексту етикеток і форм, що веде до додаткових витрат підприємств.

Іншим прикладом того, до чого можуть призводити зміни, може бути прийняття у 2011 році Постанови з довгою назвою "Про внесення змін до Порядку нарахування податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету переробними підприємствами за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі, а також виплати і використання коштів, що надійшли від його сплати". Молочники називають її коротко - "Постанова про спецрежим ПДВ", згідно з якою зв'язка "виробник молока - переробник" ефективно працювала кілька років 2011-2015), і це дало можливість покращити ситуацію з сировиною в молочній галузі. Скасування цього закону у 2015 році навпаки, негативно відбилося на виробництві молока. Введені замість цього схеми бюджетних дотацій ефекту не мали. Кризова ситуація в молочному скотарстві, яка за цим послідувала, змусила згадати про цей доступний і ефективний, вже випробуваний спосіб збільшення постачання молока на переробні підприємства. Перед самою війною, 18 лютого 2022 року, у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №7072 "Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки розвитку виробництва та переробки продукції тваринництва", де пропонується повернутися до знайомої практики справляння ПДВ і, комплексно з іншими запропонованими в цьому законопроекті засобами, дати можливість гармонізувати віносини виробників молока і переробки, створити умови, що будуть заохочувати виробників здавати молоко у переробку. У жовтні 2022 року законопроект ще не розглядався Верховною Радою.

Ще один приклад впливу змін в законодавстві на стан галузі - заборона переробним підприємствам приймати молоко 2 сорту, оскільки в рамках гармонізації з європейським законодавством, було законодавчо змінено вимоги до молока, що надходить у переробку. Якість молока почала регламентуватися Наказом №118 Мінагрополітики "Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів" (2019). В результаті у вимогах почало фігурувати сире молоко екстра, вищого і першого ґатунків, а молоко 2 гатунку і неґатункове опинилися поза законом. Чи означає це, що воно зникло? Ні. Дивним чином, на зрізі дати введення заборони на 2 сорт, злетіло вверх виробництво молока 1 сорту ...

У 2021 році почалися спроби законодавчим шляхом вплинути на взаємовідносини постачальників харчової продукції і торговельних мереж. Про це можна почитати тут. Фактично, йдеться про захист інтересів виробників харчової, в тому числі молочної, продукції у відносинах з важковаговиками бізнесу - торговельними мережами. Поки що (жовтень 2022) зрушень немає.

Це тільки кілька прикладів того, що законодавство та інші регуляторні інновації суттєво впливають на те, як розвивається галузь. Відображення законодавчих змін ми бачимо в статистичних звітах (поява нових господарчих одиниць, як от свого часу фермерських господарств, яким були обіцяні державою певні преференції), в торговому балансі (зростання обсягу імпорту сиру та інших молочних продуктів при відміні ввізного мита), на полицях магазинів (коли з полиць зникають "соціально значущі продукти", на які держава вводить обмеження ціни без врахування зростання собівартості виробництва).

Закони та внші нормативні документи, що регулюють діяльність молочної галузі, можна умовно розділити на дві категорії: ті, які безпосередньо визначають роботу молочнотоварних ферм і переробних підприємств (ті, що стосуються якості та безпечності сирого молока та молочних продуктів, умов функціонування підприємств, що мають справу з продукцією тваринницва, адміністрування та фінансів в галузі) і ті, які впливають на ведення молочного бізнесу опосередковано (регуляторні рішення стосовно митного режиму, перевірок діяльності підприємств, закон про землю, закони, що визначають юридичні процедури і інші).