Категорія:Статистика та аналітика: відмінності між версіями

Дані, що характеризують стан справ у молочній галузі України, збирають та обробляють Державна служба статистики України, дослідницькі та консалтингові компанії, що вивчають молочний ринок, аналітичні агентства та галузеві асоціації, а також податкова, митна служби країни та відповідні міністерства. Кожне з названих джерел використовує свої засоби збору та аналізу даних.

Наприклад, Держстат регулярно отримує інформацію з певних встановлених форм звітності, які підприємства і голови селищних рад мають надавати цій державній службі. Також, Держстатом для отримання деяких показників за встановленою методикою проводяться регулярні дослідження з використанням затверджених форм державного статистичного спостереження "Сільськогосподарська діяльність населення в сільській місцевості", де серед інших є також запитання про кількість ВРХ в господарстві та про надої. Всі дані Держстату — це офіційна інформація, частина якої публікується на сайті установи. Слід мати на увазі, що у методиках цієї служби час від часу відбуваються зміни, і тому потрібно уважно підходити до порівняння даних різних років.

Компанії, що займаються вивченням молочного ринку та консалтингом у цій сфері, використовують офіційні дані, а також збирають та аналізують дані за власними методиками. Їх аналітичні бюлетені, довідки та звіти призначені для продажу зацікавленим клієнтам. Деякі дані ці компанії періодично публікують відкрито.

Чому цифри можуть відрізнятися

Не повинно дивувати те, що в залежності від джерела інформації, цифри, які характеризують якийсь із галузевих показників, можуть відрізнятися. Адже методики як збору даних, так і розрахунку, різні. Тому абсолютно точного співпадіння очікувати не варто. Як приклад, можна навести облік сирого молока, що надходить у переробку. Сире молоко закуповується переробними підприємствами у його виробників — підприємств та господарств населення. У останніх — через закупівельників, які збирають таке молоко у партії та доставляють на заводи. Молоко надходить також і від інших заводів, які закуповують його у вже названих категорій виробників. Але заводи-закупівельники не виробляють молочні продукти. Вони продають молоко діючим переробним заводам.

Як визначити загальний обсяг молока, що надійшов у переробку в країні? Якщо вести облік "на вході" до молокопереробного заводу, то цифра буде становити суму закуплених у всіх постачальників обсягів, включно зі згаданими заводами-закупівельниками, які вже купили це сире молоко і відзвітували в Держстат про закупку. Тепер, при закупівлі цього молока власне для переробки, це молоко ще раз потрапляє в облік як сировина. Таким чином, відбувається "здвоєний облік", що викривлює справжню картину.

Іншими прикладами джерел похибок можуть бути облік корів, облік молока, виробленого в господарствах населення, облік виробництва деяких продуктів через повторне використання побічних продуктів переробки, різне розуміння класифікації продукції (особливо в категорії сирів) — про що детальніше написано в розділі "Проблеми", тому що для управління галуззю недоліки обліку це дійсно проблема, яка спотворює показники ресурсів та виробництва.

Як оцінюють виробництво

Виробництво молочних продуктів, окремо по кожній категорії, оцінюють в одиницях ваги продукції (кг, т, тис т, млн т) або в грошах (UAH, USD, EUR). Якщо ж треба оцінити виробництво всіх категорій молочної продукції разом, то це робиться в одиницях обсягу молока, використаного для виробництва цих продуктів. Вживається термін "в еквіваленті молока". Наприклад, якщо написано: "У 2020 році експорт молочних продуктів склав 700 тис. т (в еквіваленті молока)", то це означає, що 700 тисяч тонн молока було використано для виробництва всієї молочної продукції, яку експортувала Україна — масла, сиру, сухого молока, казеїну та іншої продукції.